ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

Розділи «Січовик», «Піски в неволі», «Слизька дорога», «Розбишацька дочка», «Новий вік», «Так оце та правда?» наявні в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», головними героями якого є Галя Ґудзь та Чіпка Варениченко.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» в рядку Б.

Націєвський – персонаж драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», він приїжджає з міста як наречений Марисі. Лушня – герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Макогоненко – персонаж драми «Наталка Полтавка», Юнона – героїня поеми «Енеїда», Черевань – персонаж роману «Чорна рада».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Згадаймо головного героя повісті Ольги Кобилянської «Земля» Михайла Федорчука. Михайло був на весіллі в Тодорика за дружбу. Усі дівчата заглядалися на нього, серед них була і Анна. Хлопець запросив її до танцю, але в той момент стихла музика.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей —

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Максим Рильський є автором поезії «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока.

Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Це ж стверджує і літературознавець М. Жулинський: «Як же так могло трапитись, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У запропонованому уривку йдеться про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – Б.