ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей —

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Максим Рильський є автором поезії «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока.

Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Це ж стверджує і літературознавець М. Жулинський: «Як же так могло трапитись, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У запропонованому уривку йдеться про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій та їх авторів.

Проаналізуйте запропоновані уривки з поезій і згадайте їх авторів. «Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий…» – це уривок з вірша «Різдво», автором якого є Богдан-Ігор Антонич.

У збірці віршів Б.-І. Антонича «Зелена євангелія» чимало рядків, у яких поет порівнює себе з тваринним і рослинним світом рідного краю: «Антонич теж звіря сумне і кучеряве», «...росте Антонич і росте трава», «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях...».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» описує трагедію українського народу під час Другої світової війни.

Могутність і безмірну велич українського народу письменник утілює в найулюбленішому своєму героєві Василі Кравчині.

Спокійний і розважливий за натурою, він показує взірець стійкості й героїзму в боях. Кравчина наділе­ний розумом полководця. Це, власне, він виграв вирішальну битву з фашистами. І в особистому житті − це втілення вірності, духовної чистоти. Саме йому належать слова: «За що ми б’ємося? За що умираємо? …Вороги наші б’ються за особисті багатства, за владу над нашою землею. …Ми б’ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, – за Батьківщину».

Відповідь – А.

ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У рядку А запропоновано для аналізу уривок з поезії братів Капранових. Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – А.