ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору. Згадайте зміст художніх творів і поєднайте їх епізоди.

У драмі І. Котляревського «Наталка Полтавка» виборний Макогоненко виконує пісню «Ой під вишнею, під черешнею…», у цьому ж творі заможний пан (возний Тетерваковський) залицяється до бідної селянської дівчини Наталки.

У поемі І. Франка «Мойсей» є такі епізоди: темний демон пустелі Азазель спонукає головного героя до сумнівів; Мойсей виводить свій народ з єгипетського рабства.

Згадаймо поему Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано народно-визвольне повстання на Правобережній Україні 1768 р., відоме під назвою Коліївщина. Розділ «Свято в Чигирині» починається із звертання автора до гетьманів, для яких місто Чигирин, починаючи з Богдана Хмельницького, було столицею. Автор каже, що зараз місто вже не те, не пізнати в ньому козацької слави. Далі автор описує розмову трьох старшин, час якої трапляються такі прізвища, як Гонта та Залізняк. У цьому ж творі є й епізод про те, що Ярема Галайда дізнається про вбивство конфедератами титаря й викрадення ними його коханої дівчини. Ярема вирушає на пошуки Оксани.

Головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка наймитує в багатія Бородая. Згадаймо ще одного героя цього твору – Максима Ґудзя. Він розбишакує в селі, за що його з радістю віддають у москалі. У Московщині Максим стає унтер-офіцером. Пізніше він повертається в Піски, оселяється на хуторі, як у фортеці.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Микола Гурович Куліш – український письменник, режисер, драматург. Його ім’я пов’язане з театром Леся Курбаса «Березіль», тому саме про М. Куліша йдеться в рядку Д.

Серед улюблених занять Остапа Вишні були мисливство й рибальство, які давали можливість спостерігати красу природи. Любов письменника до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, які й лягли в основу багатьох його усмішок.

Про Олександра Довженка йдеться в рядку В. Саме він здобув усесвітню славу як режисер кіно.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, згадано імпресіоністичну новелу «Intermezzo», автором якої є Михайло Коцюбинський.

Відповідь: ДБВГ.

Зразок написання власного висловлення

Людина не може існувати відокремлено від соціуму та його впливу. Я думаю, що особистість може розвиватися в суспільстві, зберігаючи при цьому власну індивідуальність і керуючись нормами й правилами, визнаними цим суспільством.

По-перше, дотримання соціальних норм регулює поведінку кожної людини в тій чи іншій ситуації, дозволяє відчувати себе в безпеці й спокійно жити та працювати.

Прикладом, що наочно демонструє готовність людей відстоювати свої погляди й переконання, не порушуючи при цьому суспільних норм, є стотисячний мітинг у Києві 2004 року. Помаранчева революція засвідчила готовність українців виходити на вулицю за своє європейське майбутнє. Водночас громадські діячі з повагою ставилися до політиків, а останні, своєю чергою, розуміли важливість громадських рухів, тому непорозуміння й конфлікти зазвичай швидко гасилися.

По-друге, порушення правил співжиття в суспільстві часто призводить до конфліктів і навіть страшних злочинів.

На згадку спадає образ Сави Федорчука – персонажа соціально-психологічної повісті Ольги Кобилянської «Земля». Хлопець не хоче йти шляхом батьків, тяжко працювати на землі. Відповідно до вироблених селянством моральних норм Івоніка намагається вплинути на молодшого сина, застерігаючи, що той може залишитися без власної ниви. Цього Сава не міг допустити, тому йде на страшний злочин братовбивства. Так порушення правил співжиття людей призвело до трагедії, яка одним махом зруйнувала родину Федорчуків і принесла всім нечуване страждання.

Отже, соціальні норми й правила посідають важливе місце в нашому житті, вони дають можливість людині раціонально обґрунтовувати свої дії й задовольняти індивідуальні інтереси громадян.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’їхати, з’юрмитися.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять після голосного та р у корені (черв’як, кав’яр, верхів’я, арф’яр).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я, сузір’я).

В іншомовних словах після г, ґ, к, х, ж, ч, ш пишемо апостроф (миш’як).

У слові духмяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові серйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї. Немає апострофа в іншомовному слові гравюра (відповідно до його вимови),

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.

Цілюща (прикметник) – та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Лексичну норму української мови порушено в словосполученні на наступній неділі. Українською мовою одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням, від понеділка до неділі включно, має назву тиждень (на наступному тижні, наступного тижня). Неділя – це останній день тижня (наступної неділі, у наступну неділю).

Решта словосполучень є нормативними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

У реченні Довгі вечорові тіні перекреслюють порослу споришем вулицю коми не потрібні, тому що дієприкметниковий зворот порослу споришем стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів дієприкметниковий зворот налякане голосами людей потрібно виділити, адже він стоїть не безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає дієприкметниковий зворот зіткані зі срібла теж стоїть безпосередньо перед означуваним словом, тому його не потрібно відокремлювати.

У реченні Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві дієприкметниковий звором теж стоїть перед означуваним словом, тому його не відокремлюють.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: пОзначка,цЕнтнер, довІдник, каталОг.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник наголосів було розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, також він був уміщений у посібник «Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина», автори – О. М. Авраменко, М. Б. Блажко (2018).

Відповідь – В.