Позначте рядок, у якому в усіх словах приголосні звуки тільки глухі:
ТЕМА: Фонетика. Класифікація звуків
Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.
Згадаймо, що приголосні звуки творяться шумами, які виникають унаслідок неперіодичних коливань струменя видихуваного повітря при подоланні ним перепони, утворюваної на його шляху мовними органами. Певну участь у творенні приголосних може брати також голос.
Усі приголосні за участю голосу і шуму поділяються на 2 групи: сонорні і шумні. При творенні сонорних голос переважає над шумом.
Усі інші приголосні шумні. При утворенні їх шум переважає над голосом або є лише шум. Шумні приголосні, утворені за участю голосу, є дзвінкими, а утворені одним шумом –глухими.
Приголосні звуки тільки глухі в рядку Б. В усіх інших рядках є дзвінкі або сонорні звуки у словах: папуга, пайок, сестриця, пакуночок.
Відповідь – Б.
Позначте рядок, у якому фразеологічні звороти є синонімічними:
ТЕМА: Фразеологія
Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.
Фразеологічні звороти є синонімічними в рядку Б: і води не замутить – хоч у вухо бгай (дуже лагідний, скромний, сумирний).
Порівняймо значення інших фразеологізмів:
Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник ПОТРІБНО відокремити комою (розділові знаки пропущено):
ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник
Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з дієприслівниками.
Згадаймо, що одиничні дієприслівники НЕ відокремлюються, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?) і стоять після присудка.
У реченні «Похитуючись Соломія підійшла до столу» дієприслівник стоїть перед присудком, тому його ПОТРІБНО відокремити комою.
Відповідь – Д.
Позначте пару речень, у яких виділені слова є омонімами:
ТЕМА: Лексикологія. Омоніми
Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.
Згадаймо, що омоніми – слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.
Виділені слова є омонімами в реченнях: Вона зрозуміла душевний стан (фізичне самопочуття або настрій) гостя. У хлопця плечі широкі, стан (тулуб, корпус людини; торс) високий.
Позначте словосполучення, у якому порушено граматичну норму на позначення часу:
ТЕМА: Морфологія. Числівник
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати й записувати числівники на позначення часу.
Зверніть увагу, що години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?.
Отже, порушено граматичну норму на позначення часу у словосполученні: сім годин двадцять хвилин (правильно: сьома година двадцять хвилин; двадцять хвилин на восьму; двадцять хвилин по сьомій тощо).
Відповідь – Г.
Позначте рядок, у якому в усіх словах потрібно писати літеру и:
ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О
Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Літеру Е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В.
Памʼятаймо, що в таких випадках треба дібрати перевірне слово, у якому ненаголошений стає наголошеним: заручини, бо заручИти, невидимка, бо невИдимий; п’ятирічка, бо перша частина складного слова закінчується на голосний и; у деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяк не перевіряється: обітниця.
Відповідь – В.
Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання
Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна. Не дивися в той бік, моя пташко!
Се не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко; Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко.
У творі використано
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Запропоноване завдання перевіряє основних теоретико-літературних понять. Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша.
У творі використано перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим.
Віршовий розмір твору
Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору.
Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша.
Для визначення віршового розміру вірша виділіть в уривку логічні наголошення:
Як почУєш вночІ край свойОго вікнА, Що щось плАче і хлИпає вАжко, Не тривОжся зовсІм, не збавлЯй собі снА. Не дивИся в той бІк, моя птАшко!
Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп).
Тут повторюються трискладові стопи з наголосом на останньому складі. Отже, віршовий розмір уривка – анапест.
Відповідь: Д.
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує антитезу – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково має складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ.
Відповідь – А.
Поезію включено до збірки
Завдання перевіряє знання творчості письменників.
Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Зів'яле листя» – збірка творів Івана Франка. Вона є зразком інтимної лірики. Написана протягом 1886-1896 років і видана у 1896 році. Збірка також має назву «Лірична драма».
У цій збірці розкривається душевна трагедія ліричного героя (самого Івана Франка), викликана тяжкими обставинами особистого життя, зокрема нерозділеним коханням.
Збірка складається з трьох частин, або «жмутків». У «жмутках» вміщено інтимну лірику, у якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. У першому «жмутку» є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. У поезіях другого «жмутка» Іван Франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи. Провідний мотив поезій третього «жмутка» – пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.
Саме в другому «жмутку» є й поезія «Як почуєш вночі край свойого вікна…».
