ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Василь Барка. «Жовтий князь» 

Завдання перевіряє вміння визначати художні символи і їхню роль у літературному творі.

Роман Василя Барки «Жовтий князь» – це твір не тільки про Голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація.

Золота чаша, яку вдалось врятувати, коли руйнували храм, стає для селян символом віри, оберегом, який дає надію: «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції художнього твору. 

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Твір складається з десяти невеликих етюдів-кадрів.

Кульмінацією є зустріч героя зі «звичайним селянином», що символізує життя (жахливе, страшне), від якого недавно тікав герой, їх розмова про тяжке існування.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Син Омелька й Марусі Кайдашів Карпо – «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок

Це завдання перевіряє знання псевдонімів письменників. 

Справжнє прізвище Марка Вовчка – Марія Вілінська. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Згадаймо роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Головна сюжетна лінія твору – боротьба за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким після смерті Богдана Хмельницького.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників. 

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

«Кавказ» – геніальна політична сатира Тараса Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету й персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. 

Гнівна сатира на війну – царське полювання – переростає в глибокий сарказм, із яким поет проголошує «славу» «хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям». Таким чином, ми бачимо, що Шевченко поставив самодержця в один ряд із «хортами, гончими, псарями».

Отже, рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято їдким сарказмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання змісту творів та основних теоретико-літературних понять.

Запропонований уривок узято з прологу до поеми Івана Франка «Мойсей».

У цих рядках – риторичне звернення до українського народу: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздорожжу, / Людським презирством, ніби струпом, вкритий!» та інверсія: «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу».

Відповідь – В.