ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання сюжету й історії написання літературних творів.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є епізод, коли в наймита Омелька в місті вкрали чоботи, кобеняк і коней.

Пригадайте, що цей твір побудовано на фактах із родинного життя автора. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження, витративши на це багато часу, коштів і зусиль, але йому було відмовлено через помилку в прізвищі в старих документах.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжетних ліній художнього твору.

Згадаймо роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Темою твору є зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів, щоб закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє вміння аналізувати твори усної народної творчості, визначити їхні особливості, мотиви, тематику.

Згадаймо, що думи – це українські фольклорні твори особливої, усталеної композиції, характерною ознакою яких є заспів-заплачка, розповідь із численними відступами й кінцівка-славослів’я.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника. Уривок із цього твору подано у варіанті відповіді Д.

«Зачарована Десна» –  твір, який дає змогу дізнатися про дитинство Олександра Довженка: «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…».

Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового розкриває внутрішній світ Я-героя між фанатизмом і людяністю. У творі постає образ матері головного героя – Марії, яка є втіленням християнського людинолюбства й доброти, – інша, світла частина свідомості героя, який намагається марно протистояти злу. 

Уривок з роману Юрія Яновського «Майстер корабля» наведено у варіанті відповіді Б. Темою твору є спогади літнього чоловіка своєї молодості, початку роботи в кіномистецтві, першого знакового кохання і дружби.

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів і ключових слів творів Тараса Шевченка.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга (на багнищі гóрод). Він оглядає місто, а потім, зробившись невидимим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить блюдолизів і царицю-небогу.

У поемі «Катерина» Тарас Шевченко зображує долю жінки-покритки; Московщина; чужі люде – це ключові слова цього твору.

Поема «Кавказ» починається романтичним зображенням величі Кавказьких гір і розповіддю давньогрецького міфу про Прометея. Присвячений твір Якову де Бальмену. Символічними є образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата).

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – це показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних і морально-етичних поглядів. Своя правда, і сила, і воля; добра слава України – ключові слова цього твору.

Відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Остап Вишня – це псевдонім, а справжнє прізвище автора твору «Бенгальський тигр» – Павло Губенко.

Відповідь: В.