ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину» виражають основну думку поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному місті й селі; уславлення народження життя й радості. Кожен образ у творі є своєрідним символом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Моя автобіографія».

Це завдання передбачає перевірити знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами. Автором твору «Моя автобіографія» є Остап Вишня, справжнє прізвище якого – Губенко.

Кандиба –  це Олександр Олесь, Косач – Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ тощо.

Згадаймо, анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора.

Тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Епітет – це художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля».

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Згадаймо, хто такі Каїн й Авель. У біблійній Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись заздрощам, убив свого рідного брата Авеля. Цю біблійну оповідку по-новому осмислено у творі Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Проведіть паралель між образами Марусі Чурай з однойменного твору Ліни Костенко і Мавки з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

У них є чимало спільного, обидві живуть у світі любові, краси, вічних цінностей, а їхні обранці – Гриць і Лукаш – приземлені. «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі», – казала Маруся.  «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», – звертається Мавка до Лукаша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. Власну життєву позицію вона висловлює категорично: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і  створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.