ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

У висловлюванні Василя Стуса йдеться про Павла Тичину, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Залізний острів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

На малюнку зображено Віталика й Тоню – головних персонажів новели Олеся Гончара «Залізний острів». Їх легко впізнати на цьому малюнку: ми бачимо степовий берег, видніється море, а ще мотоцикл, на якому любив катати Тоню Віталик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Запропоновані рядки є прикладом постмодернізму.

Зверніть також увагу, що згадані письменники І. Римарук, Ю. Буряк, І. Малкович є представниками постмодерного письменства.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Михайла Федорчука – головного героя повісті Ольги Кобилянської «Земля».

Він був «сильної будови»: плечистим і сильним, мав молодшого здоровенного брата Саву. Івоніка й Марійка не мо­гли натішитися старшим сином Михайлом і дуже переживали за нього, адже юнак мав піти в солдати. Батько намагався вирятувати сина, але це йому не вдалося: хлоп­ця забрали-таки у військо.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє знання програмових поезій.

Євген Маланюк є автором твору «Стилет чи стилос?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» закінчується запитаннями хлопця-сина: «Як вони так чули один одного – Марфа і тато? Як?..» А ще думаю: «Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?».

Відповідь життєво лаконічна, філософськи мудра: «Тоді не було б тебе...» – шумить велика «татова» сосна».

Відповідь: В.