ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження.

Завдання перевіряє вміння правильно писати подвоєні літери в словах іншомовного походження.

Правильно наведені слова треба писати так:

маса, Голландія, бароко, Таллінн, ванна, телеграма, Ассирія, брутто, бравісимо, ірреальний, Ахіллес, тонна, Жанна, марокканець, клас.

Зауважте, більшість слів іншомовного походження – загальних назв треба писати без подвоєння. Окремі слова, де пишемо подвоєні літери, треба запам’ятати (ванна, брутто, тонна тощо). Написання деяких слів зумовлене власною назвою, від якої таке слово походить (марокканець – від Марокко тощо). Також допомагає знання морфеміки (приміром, слово ірреальний пишемо з подвоєнням, бо знаємо, що до його складу входить префікс ір- і корінь реаль-).

У власних назвах подвоєння зберігається, якщо воно є в мові, з якої слово походить (Голландія, Таллінн, Ассирія, Ахіллес, Жанна тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє ваші орфографічні навички, а саме навички вживання м’якого знака.

Правильно ці слова треба писати так:

багрянець, чіткість, п’ятдесят, вагаєшся, скриньці, ослінчик, хустинці, тітчин, харків’янин, русалчин, спитаєш, неньчин, радістю, ланцюг, різьбяр.

Пам’ятайте, що в буквосполученнях -ньц-, -ньч-, -льк-, -льч-, -сьц-, -сьч- пишемо м’який знак лише тоді, якщо вони походять від -ньк-, -льк-, -ськ-.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваші знання фразеологічних багатств української мови, здатність аналізувати синонімічні зв’язки між фразеологізмами.

З’ясуймо значення наведених фразеологічних одиниць.

Хоч оком світи – дуже темно.

Хоч з лиця воду пий – дуже гарний, вродливий.

Як з воску зліплений – дуже виснажений, блідий, змарнілий.

Хоч у рамці вправ – дуже гарний, вродливий.

Хоч картину малюй – дуже гарний, вродливий.

Хоч за раму клади – дуже гарний, вродливий.

Не відривати очей – уважно, пильно дивитисяна кого-, що-небудь, стежити за кимсь або чимсь.

Приховувати зір – не виявляти свого справжнього стану.

Перемінитися на лиці – набути незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервуватися, червоніти, бліднути і т. ін.

Показати товар лицем – представити що-небудь з кращого боку, у найкращій якості.

Як бачимо, синонімами є вирази хоч картину малюй, хоч за раму клади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі.

Це завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У більшості наведених слів на місці пропуску вимовляємо [т]:

[т]еатральний, лауреа[т], каш[т]ан, [т]вірний, зіпсу[т]ий, [т]ихенький, факульта[т]ив, субо[т]а, лісниц[т]во, розпи[т]ати, [т]ретій.

Але в деяких словах цей звук не вимовляємо:

• туристський вимовляємо зі спрощенням у групі приголосних – як тури[с´]кий;
• боротьба, молотьба вимовляємо з одзвінченим звуком – боро[д´]ба, моло[д´]ба;
• у слові журяться буквосполука тьс позначає звук [ц´:] – журя[ц´:а].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, ідеться про степ.

Степ – це великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір.  Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Церкви підняли … в/гору свої … голови (вгору – прислівник, пишемо його разом).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок (недалеко – прислівник, який можна замінити синонімом без не (близько), пишемо його разом).

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві (удалині – прислівник, пишемо його разом).

На/багато років уперед (на багато – прийменник з числівником: на скільки років – на багато років, пишемо цю сполуку окремо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо пропоновані приклади.

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе.

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок.

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, яке, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражається іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що таким умовам відповідає другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово пустка є іменником, указує на ознаку, відповідає на питання який? – будинок (який?) пустка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Коректними є такі словосполучення: пробачте мені (а не мене), котра година, дякую вам (а не вас), хворіти на грип (а не грипом).

Отже, граматично правильним є словосполучення котра година.

Відповідь – Б.