ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Правильно виконати це завдання допоможе вам знання характеристик головних героїв програмових творів.

Відмовляється бути дворянкою Марися Боруля, дочка головного героя твору І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Саме дворянство як міф про краще життя є темою лише цього твору. Інші твори, героїв яких запропоновано у варіантах відповідей, ніякого стосунку до дворянства не мають.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

Аби виконати це завдання, треба знати основні теоретико-літературні поняття: сентименталізм, романтизм, реалізм, їхні ознаки.

Яскраво виражені ознаки сентименталізму має повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», а саме:

• співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися;
• ідеальні герої, наділені зовнішньою і внутрішньою красою;
• проста композиція, послідовне розгортання сюжету;
• на шляху закоханих – низка нездоланних перешкод, остання з яких – фатальна;
• наявність пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець;
• смерть героя неминуча через стихійне лихо, хворобу, нещасний випадок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Запропонований уривок є характеристикою Максима Гримача - головного героя однойменного баладного оповідання Марка Вовчка.

Крім того, у тексті яскраво виражені романтичні ознаки, а до романтичних творів серед запропонованих належить лише герой Максим Гримач.

Інші герої – з творів інших літературних напрямів (Наум Дрот – сентиментальна повість, Мартин Боруля, Омелько Кайдаш – твори реалізму, Іван Дідух – експресіоністична новела).

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання змісту й композиції програмових творів.

Нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» став важливим етапом підготовки роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Цей нарис Панас Мирний написав після розповіді візника про відомого на Полтавщині розбійника Василя Гнидку. Далі на основі нарису письменник створив повість «Чіпка», де прототипом головного героя був Василь Гнидка. Пізніше ця повість переросла в роман «Пропаща сила», над яким працював Панас Мирний разом зі своїм рідним братом Іваном Біликом.

Згодом твір вийшов під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (біблійний вислів).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє ваші знання життя та творчості українських письменників.

Так сказав про Тараса Шевченка Іван Франко у своєму відомому творі «Присвята».

Виконати успішно це завдання можна, якщо знати біографічні відомості про Т. Шевченка, зокрема те, що Кобзар пробув на засланні солдатом російської армії 10 років.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання тематики творів, внесених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запорозька тематика стала основою історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

В інших творах зображено події іншої епохи: роман у новелах «Вершники» – громадянська війна в Україні 1919 року, новела «Камінний хрест» – еміграція західноукраїнського селянства за океан на початку ХХ ст., повість «Тіні забутих предків» – події на Гуцульщині в кінці ХІХ ст., у соціально-психологічному романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – події ХІХ ст.

Крім того, запропонований уривок належить до одного з ліричних відступів у романі «Чорна рада», які відіграють важливу роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. Афоризми

Це завдання перевіряє знання життя та творчості письменників, включених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Підказкою до правильної відповіді до цього завдання є рядки «…світ ловив, та не спіймав його душі…».

Зрозуміло, що йдеться про мандрівного філософа Григорія Сковороду, якого світ ловив своїми матеріальними принадами (посади, кар’єра тощо), але письменник не спокусився на них і зберіг свою совість, «як чистий кришталь». Тому й велів на своїй могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.

Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).

У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.

У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».

Відповідь: В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання

Обов’язково звертайтеся до запропоновано тексту, працюючи над цим завданням.

Міркуючи про жанрову приналежність аналізованого тексту, пригадайте, що темою його є розповідь про письменника, його прототипів і героїв. Авторка прагне зацікавити нас повістями Льюїса Керрола, спонукати прочитати ці дивовижні твори. Вона просто так і говорить: «…ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш зараз у руках. … мільйони дітей у цілому світі так люблять слухати ці чудернацькі історії. Настала й твоя черга їх почути...» (рядки 23, 24, 46–48).

Отже, без сумніву, це передмова до книжки.

Відповідь: Б.