ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Виконуючи це завдання, згадайте епіграфи урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Ключем до прочитання твору є епіграфи.

Першим епігра­фом до свого твору автор узяв такі слова з Талмуду: «Шість прикмет має людина: трьома подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їси та п'є; як тварина – множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє». Соломія Павличко з цього приводу зазначала: «Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, неможлива».

Другий епіграф – це слова з роману Анатоля Франса «Таїс»: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?». Правильною відповіддю є варіант А, оскільки героями роману «Місто» є Степан Радченко й Надійка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

В умові подано цитату Олександра Довженка, який, пишучи кіноповість «Зачарована Десна», згадував своє дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Літературознавці зазначають, що кіноповість «Зачарована Десна» сповнена глибоких роздумів про життя українського села. Вона ніби сплетена з вінка задушевних ліричних новел-спогадів, пройнята м'яким народним гу­мором. За своїм художнім і філософським звучанням твір стоїть на рів­ні найкращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Важко не погодитися з думкою про те, що запорукою радісного щасливого життя є якраз совість, чисте сумління. Недарма ж Григорій Сковорода зазначав, що смерті не боїться «той, в кого совість, як чистий кришталь».

Цей вислів НЕ може стосуватися життєвої позиції та характеру таких персонажів (їх імена згадано в рядках А, Б, В і Г): Івана Брюховецького, який у творі постає політичним авантюристом і безчесною людиною; Грицька Бобренка, адже його зрада Марусі призвела до смерті дівчини; Сави Федорчука, який убиває свого брата; Чіпки Варениченка, оскільки цей шукач правди зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Таким чином, правильною є відповідь Д. І Григорій Многогрішний, герой пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови», і Василь Кравчина, персонаж кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні», не боялися смерті, бо мали незаплямовану честь і чисту совість.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака, які створили літературне угрупування «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Саме це угрупування вказано в рядку А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

У рядку А йдеться про кохання Марисі Борулі та Миколи Гуляницького (трагікомедія Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля"), але Мартин, батько дівчини, не хоче одруження закоханих, адже прагне стати дворянином і прагне вигідно видати дочку заміж.

Карпові Кайдашу (повість Івана нечуя-Левицького "кайдашева сім'я") належить висловлювання про поділ майна. Після смерті батька брати намагаються поділити між собою город і садок.

Слова про те, що без землі нема волі (рядок Г), належать Чіпці Варениченку (роман Панаса Мирного й Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?").

Цитата, подана в рядку Б, належить Наумові Дроту, який більше всього в житті любить свою дочку Марусю (повість Григорія Квітки-Основ'яненка "Маруся").

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Рядки «Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. / Сніги, сніги, сніги…» взяті з твору Павла Тичини «О панно Інно…»; автором уривку «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески…» є Микола Вороний («Блакитна Панна»); у поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є рядки «Що жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття…»; уривок «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узятий з вірша Ліни Костенко «Українське альфреско».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів. Виконуючи це завдання, згадайте рід і жанр, а також основні події й символічні образи кожного твору.

Епос, село, батьки й діти – це ключові слова до повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». У центрі твору родина Кайдашів, події розгортаються в селі Семигори.

Для твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка» характерними є такі ключові слова, як драма, сватання, кохання.

«Гайдамаки» Тараса Шевченка – це ліро-епічна поема героїчного змісту, темою якої є зображення боротьби українського народу проти польської шляхти (конфедератів).

Ліричним твором, який оспівує весну й кохання, є романс Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» (рядок А) характеризує творчість Євгена Маланюка. Він є автором збірки «Стилет чи стилос», у якій ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово – зброя).

«Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, до Земля, що є дивовижними джерелами поезії та любові…», – сказано про Івана Драча. Уже перша його збірка була оцінена як етапна в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янучу народну творчість.

У висловленні «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» йдеться про Олександра Довженка, який є фундатором українського кіномистецтва.

Максим Рильський «уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

У сучасному світі живе спілкування стало розкішшю. Переконаний, що віртуальність не може замінити радості від зустрічі, ніжних обіймів, пронизливих поглядів і щирих усмішок. З іншого боку, сучасні можливості дозволяють побачити людину й поговорити з нею в будь-який час, увімкнувши вебкамеру, надіслати інформацію в найвіддаленіший куточок світу.

Свою позицію, заявлену вище, доведу такими аргументами. По-перше, спілкування в мережі дає можливість поділитися своїми почуттями з людиною, яка перебуває в іншому місті або навіть країні. У віртуальному співрозмовникові можна знайти ідеального психотерапевта, якому можна відкрити душу, не остерігаючись осуду.

Проблему спілкування в глобальній мережі порушив польський письменник Януш Вишневський у романі «Самотність у Мережі». Головний герой Якуб справляє виняткове враження на свою віртуальну знайому. Щодня вони листуються в Інтернеті, і, хоча не бачилися наживо, невдовзі стають не менш близькими, ніж коли б спілкувалися віч-на-віч.

По-друге, Інтернет не замінить повноцінного спілкування. Люди настільки захоплюються новим світом, що можуть забути й про своє єство. Віртуальне життя не подарує радості від реальної зустрічі, погляду чи дотику близької людини.

Наведений аргумент може проілюструвати чимало життєвих історій. Зупинюся на одній. Мій старший брат познайомився в Інтернеті з дівчиною, яка була студенткою того ж вишу, що й він. Їхнє спілкування зводилося до обговорення лекцій, різноманітного навчального матеріалу та обміну думками щодо майбутньої професії. Про якісь близькі стосунки чи любов між ними навіть не йшлося, аж поки студенти не зустрілися в реальному житті. З першого погляду, дотику, усмішки стало зрозуміло, що це справжнє кохання.

Таким чином, спілкування он-лайн дарує людям можливість стати близькими, незважаючи на відстань, але не завжди може замінити справжні, «живі» емоції та стосунки.