ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

У рядку А йдеться про кохання Марисі Борулі та Миколи Гуляницького (трагікомедія Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля"), але Мартин, батько дівчини, не хоче одруження закоханих, адже прагне стати дворянином і прагне вигідно видати дочку заміж.

Карпові Кайдашу (повість Івана нечуя-Левицького "кайдашева сім'я") належить висловлювання про поділ майна. Після смерті батька брати намагаються поділити між собою город і садок.

Слова про те, що без землі нема волі (рядок Г), належать Чіпці Варениченку (роман Панаса Мирного й Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?").

Цитата, подана в рядку Б, належить Наумові Дроту, який більше всього в житті любить свою дочку Марусю (повість Григорія Квітки-Основ'яненка "Маруся").

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Рядки «Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. / Сніги, сніги, сніги…» взяті з твору Павла Тичини «О панно Інно…»; автором уривку «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески…» є Микола Вороний («Блакитна Панна»); у поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є рядки «Що жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття…»; уривок «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узятий з вірша Ліни Костенко «Українське альфреско».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів. Виконуючи це завдання, згадайте рід і жанр, а також основні події й символічні образи кожного твору.

Епос, село, батьки й діти – це ключові слова до повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». У центрі твору родина Кайдашів, події розгортаються в селі Семигори.

Для твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка» характерними є такі ключові слова, як драма, сватання, кохання.

«Гайдамаки» Тараса Шевченка – це ліро-епічна поема героїчного змісту, темою якої є зображення боротьби українського народу проти польської шляхти (конфедератів).

Ліричним твором, який оспівує весну й кохання, є романс Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» (рядок А) характеризує творчість Євгена Маланюка. Він є автором збірки «Стилет чи стилос», у якій ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово – зброя).

«Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, до Земля, що є дивовижними джерелами поезії та любові…», – сказано про Івана Драча. Уже перша його збірка була оцінена як етапна в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янучу народну творчість.

У висловленні «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» йдеться про Олександра Довженка, який є фундатором українського кіномистецтва.

Максим Рильський «уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

У сучасному світі живе спілкування стало розкішшю. Переконаний, що віртуальність не може замінити радості від зустрічі, ніжних обіймів, пронизливих поглядів і щирих усмішок. З іншого боку, сучасні можливості дозволяють побачити людину й поговорити з нею в будь-який час, увімкнувши вебкамеру, надіслати інформацію в найвіддаленіший куточок світу.

Свою позицію, заявлену вище, доведу такими аргументами. По-перше, спілкування в мережі дає можливість поділитися своїми почуттями з людиною, яка перебуває в іншому місті або навіть країні. У віртуальному співрозмовникові можна знайти ідеального психотерапевта, якому можна відкрити душу, не остерігаючись осуду.

Проблему спілкування в глобальній мережі порушив польський письменник Януш Вишневський у романі «Самотність у Мережі». Головний герой Якуб справляє виняткове враження на свою віртуальну знайому. Щодня вони листуються в Інтернеті, і, хоча не бачилися наживо, невдовзі стають не менш близькими, ніж коли б спілкувалися віч-на-віч.

По-друге, Інтернет не замінить повноцінного спілкування. Люди настільки захоплюються новим світом, що можуть забути й про своє єство. Віртуальне життя не подарує радості від реальної зустрічі, погляду чи дотику близької людини.

Наведений аргумент може проілюструвати чимало життєвих історій. Зупинюся на одній. Мій старший брат познайомився в Інтернеті з дівчиною, яка була студенткою того ж вишу, що й він. Їхнє спілкування зводилося до обговорення лекцій, різноманітного навчального матеріалу та обміну думками щодо майбутньої професії. Про якісь близькі стосунки чи любов між ними навіть не йшлося, аж поки студенти не зустрілися в реальному житті. З першого погляду, дотику, усмішки стало зрозуміло, що це справжнє кохання.

Таким чином, спілкування он-лайн дарує людям можливість стати близькими, незважаючи на відстань, але не завжди може замінити справжні, «живі» емоції та стосунки.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. У 2018 році вперше учасникам ЗНО було рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник розміщено в програмі ЗНО.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: прИчіп, ,кОсий, вИпадок, жалюзІ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

У  реченні рядка В слова за теорією Ч. Дарвіна указують на джерело повідомлення, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставними. У решті речень аналогічні слова є членами речення, адже до них можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Антоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови,  правильне слововживання, уміння добирати до слів антоніми та вживати їх у мові.

Антоніми – це слова з протилежним значенням. Характерною рисою пари антонімів є спільність їхнього лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови. Антоніми широко використовують у художній літературі як стилістичний засіб.

Звернімося до лексичного значення слів різниця – тотожність.

Різниця – це  відмінність.

Тотожність – це повна схожість, подібність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня  й суфікса.

Суфікс   -инн(я) ( -інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, говоріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії.

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.