ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання проблематики художнього твору.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Висловлювання Григорія Сковороди про те, що треба «… пізнати себе, хто для чого народжений. Краще бути натуральним котом, ніж з ослиною природою левом» суголосне з головною думкою драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Основною темою цієї трагікомедії є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Ідея твору полягає у висміюванні намагань простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна вивищитися над іншими.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ «вічного революціонера» є в поезії Івана Франка «Гімн». Цей образ є втіленням ідеї волелюбності. Він не є якимось конкретним, реальним образом борця, це «дух, наука, думка, воля».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Михайло Коцюбинський визначає у новелі «Intermezzo», яка не є за жанровою ознакою драматичним твором, перелік дійових осіб:

Моя утома.

Ниви у червні.

Сонце.

Три білих вівчарки.

Зозуля.

Жайворонки.

Залізна рука города.

Людське горе.

Ці дійові особи – засіб художньої умовності, застосований для того, щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної природи та символічного змісту інших образів. Новела також має присвяту кононівським полям.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

«Сусідній ліс», теля, місяць і зорі – це образи-символи повісті Ольги Кобилянської «Земля». У центрі твору родина Федорчуків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі-феєрії Лесі України «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності: Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Представником «розстріляного відродження» є Микола Зеров. Він відстоював думку про те, що українська література повинна стати невід’ємною частиною європейської культури. У рядку Д наведено уривок із сонету Зерова «Київ – традиція».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка». Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них життя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часу й дії.

Зверніть увагу, що драматичними за родовою ознакою є твори Івана Котляревського «Наталка Полтавка» та Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

Відповідь – В.