ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі-феєрії Лесі України «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності: Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Представником «розстріляного відродження» є Микола Зеров. Він відстоював думку про те, що українська література повинна стати невід’ємною частиною європейської культури. У рядку Д наведено уривок із сонету Зерова «Київ – традиція».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка». Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них життя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часу й дії.

Зверніть увагу, що драматичними за родовою ознакою є твори Івана Котляревського «Наталка Полтавка» та Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – А.

ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Євген Маланюк є автором рядків: «Не кинувши у глиб надійний якір, / Пливу й пливу повз береги краси…». Це уривок із поезії «Стилет чи стилос?».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Українське альфреско»

Елегійну й водночас зворушливу картину малює Ліна Костенко у своїй поезії «Українське альфреско», навіяну, вочевидь, казкою, а також роздумами про людську долю.

Одних вона щедро обдарувала дітьми та онуками, іншим їх не дала. Саме про самотність старшого покоління сказано в рядках «Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, / а в них сусідські діти шовковицю їдять».

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Омелькові Кайдашеві належать слова, подані в рядку Г. Кайдаш був дуже богомільним, щонеділі ходив до церкви. Він постив дванадцять п'ятниць на рік, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати. 

Степан Боруля мріяв добутися чиновницької посади «Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем…».

У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є сцена, де показано споювання виборців-простолюдинів: «Поміж людьми сям-там стоять бочки з пивами, ширітваси з медами та з горілкою…». Усе то настачили, усердствуючи Івану Мартиновичу, ніжинські міщани за те, що каже: «Не знатимете під моєю булавою жодного козака або козацької старшини над собою паном: усі будемо рівні».

Словами «Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану возному та не поздоровиш його?...» звертається виборний Макогоненко до Миколи, пропонуючи йому привітати Тетерваковського із заручинами.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.