ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксом -ськ- при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: грецький;

г, ж, з + -ськ- = - зьк-: паризький, збаразький, кавказький, сиракузький, норвезький, запорізький, боягузький, світязький, киргизький;

х, ш, с + -ськ-= -ськ-: латиський.

А в словах, корінь яких закінчується на інший приголосний, чергування не відбувається: тибетський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення, а саме між однорідними означеннями.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У четвертому реченні означення до слова витвори однорідні, бо спочатку є непоширене означення, а потім поширене (справжні, не перевершені ніким). Тому між ними потрібно поставити кому, якої в тексті немає. Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА : Орфографія.

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Слова не/збайдужілих та не/перевершені – це дієприкметники, що мають залежні слова (не збайдужілі до літератури та не перевершені ніким). Отже, їх потрібно писати окремо.

Прикметник не/ відомий теж має залежне слово ще, а також тут є заперечення (нікому). Тому теж пишемо окремо.

До прикметника не/давніх можна дібрати синоніми актуальних, свіжих. Тому це слово пишемо разом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Потрібно обов’язково звертатися до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове запитання.

Незважаючи на кого? що? пропозиції – знахідний відмінок.

Засновником кого? чого? видавництва – родовий відмінок.

Не залишатиме кого? чого? друкарні – родовий відмінок.

Створені хто? що? книги – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова засновник, фундатор, творець є синонімами, адже мають значення «той, хто заснував що-небудь, започаткував».

А слово конструктор має значення «той, хто конструює, створює конструкцію, схему чогось».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: боротьба, мабуть, юність. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки: у слові боротьба літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у словах мабуть, юність літера т передає звук [т′].

У рядку просьба, Острог, вести підкреслена літера позначає різні звуки. У словах Острог, вести літера с передає звук [с]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також він є м’яким, бо далі стоїть м’який знак.

Тепер рядок відсоток, футбол, Ятрань. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах відсоток, Ятрань літера т передає звук [т].

У слові якби літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. А в словах сокіл та колотнеча – це звук [к]. Отже, у словах сокіл, якби, колотнеча підкреслена літера позначає різні звуки.

А от у словах човник, Чигирин, заручини літера ч скрізь передає звук [ч].

Відповідь - Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, маршовий, гайовий, тіньовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, вишневий, замшевий, плюшевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, палацовий.

Після подвоєних приголосних та Й вживаємо суфікс -єв-. Отже, магнієвий, алюмінієвий, а не алюмінійовий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, це явище відбуватиметься у словах усний, благовісний, тижневик, безшелесний, безвиїзний, гуснути, провісницький, рідкісний, захисник, кількісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ятний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: контрастний, протестний.

Також у групі -скн- випадає к: тріск – тріснути.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Через дефіс пишемо слова блідо-рожевий та жовто-блакитний, бо це кольори з відтінками. А слово червоногарячий потрібно писати разом, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінку.

Слова з першою частиною військово- зазвичай пишуть через дефіс (військово-повітряний).

Слова з частинками -хтозна, -небудь, -таки теж пишемо через дефіс (куди-небудь, хтозна-скільки, все-таки).

Через дефіс пишемо слово прем’єр-міністр, бо це складна назва посади.

Через дефіс пишемо прислівники з префіксом по- та суфіксом -и (по-українськи),а також прислівники, що утворені з синонімів чи антонімів (більш-менш).

Через дефіс також пишемо слова бізнес-центр та веб-сторінка, бо перше слово тут передає визначальну характеристику.

Решту слів пишемо разом.

Відповідь – Д.