ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

Отже, пропуски потрібно заповнити так: на початку речення обираємо уперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами речення.

Змісту запропонованого речення не відповідає варіант Д. Якщо всі інші речення переконують у доцільності створення згуртованої команди для ефективного виконання будь-якого завдання, то речення варіанта Д ставить це під сумнів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

Отже, у реченні А – це слово либонь (невпевненість), у реченні Б – уявіть (привертання уваги), у реченні Г – скажімо (джерело повідомлення), у реченні Д – до речі (послідовність викладу думок).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У запропонованих реченнях є недоречно вжиті слова (мебелі, залог, уют, міроприємств).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (3) обґрунтована як кома перед сурядною частиною складного речення. Це пояснення хибне, адже це підрядна означальна частина складного речення з різними видами зв’язку, до неї можна поставити питання яка?

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них антоніми.

Підносити до небес – вихваляти.

Слова не видавиш – мовчазний.

Спасти з лиця – змарніти.

Ударити по руках – узгодити, порозумітися.

Язик без кісток – говіркий.

Дати відкоша – відстояти своє.

Нагуляти жиру – погладшати.

Заварити кашу – розпочати сварку, погану справу.

Давати прочухана – сварити, карати.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова знання можна поставити питання хто?, що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово чинник пояснює підмет, до нього можна поставити питання що є підмет? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником.

Слово спілкуватися розташоване біля додатка, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

До сполуки через добір можна поставити питання від присудка з якої причини? Отже, це обставина причини, виражена іменником з прийменником.

До слова намір можна поставити питання кого?, що?. Отже, це додаток.

Відповідь –ВБАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Ілюстрації в журналі та в доповіді суттєво різняться граматична основа виражена підметом ілюстрації та присудком різняться. Отже, це двоскладне речення.

У реченні Над стилем доповіді працюють дуже старанно граматична основа виражена дієсловом працюють у формі 3-ї особи множини. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні До кожної ілюстрації бажано дібрати заголовок граматична основа виражена присудком бажано дібрати. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Під час доповіді не намагайтеся показати багато ілюстрацій граматична основа виражена присудком у формі 2-ї особи множини – не намагайтеся показати. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути граматична основа виражена присудком умій сказати, замовкнути. Але дія в ньому стосується одночасно всіх і кожного зокрема. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

Відповідь – АГДВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжок приєднати варіант і ви помітно збільшите свій словниковий запас, то утвориться складносурядне речення, адже воно матиме дві частини, поєднані єднальним сполучником сурядності та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант обираючи її з-поміж запропонованих для позакласного читання, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Якщо додати варіант щоб отримати справжню насолоду від занурення у світ образів, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А в останньому варіанті утвориться речення з відокремленим додатком.

Відповідь – ГДВБ.