ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; оксиморон – різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу;  метафора – образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір та його символічні образи.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається словами «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

Рядками «А серед мертвого степу, в дальній безвісті, горіли тихі озера загірної комуни» твір закінчується.

Як бачимо, і на початку, і наприкінці новели автор вводить образ «тихих озер загірної комуни».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа.

В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).  

Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють міфічні істоти. На малюнку зображено епізод твору, коли Іван Палійчук зустрічає в лісі  чугайстра, запрошує його до свого вогнища, танцює з ним та ще й грає на флоярі мелодію, яку підслухав у щезника.

Наводимо уривок із твору: «Сухі гіллячки розсунулись тихо, і з лісу вийшов якийсь чоловік. Він був без одежі. М'яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях. Він склав на великий живіт зарослі вовною руки і підійшов до Івана.

Тоді Іван зразу його пізнав. Се був веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере. … Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці. Перед ним смішно вихилявся чугайстир. … Іван і сам умлівав од утоми. ... Він заграв пісню, що підслухав у щезника в лісі: «Є мої кози!.. Є мої кози!..» – і чугайстир, оживлений згуками пісні, знов вище підкидав п'яти, заплющив од вдоволення очі і наче забув про утому».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю.

Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Варто зауважити, що й сам роман у першій редакції мав назву «Пропаща сила».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Цей період в історії України називають добою Руїни.

Відповідь – В.