ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє ваше знання композиції й сюжету літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Темою твору є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Зав’язка повісті –  одруження Карпа Кайдаша з Мотрею.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Ідея роману – утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький; вигаданими персонажами є Петро та його кохана Леся Черевань.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Автор визначив жанр твору як малоросійська опера. Особливістю композиції драми є обрамлення кожної дії піснями. Саме цей твір став класичним зразком українського оперного репертуару.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання композиції художнього твору.

Крім сюжету, у композиції твору існують ще й позасюжетні елементи.

Основними різновидами позасюжетних елементів є опис; авторські відступи; вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Позасюжетні елементи у творі – пейзажі, портрети, сценічні моменти, історичні екскурси, що їх вкладено в уста різних персонажів.

У рядку А подано портретну характеристику Григорія Многогрішного: «Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються полетіти…». Саме цей уривок і є позасюжетним елементом.

Відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Уривок з поеми» Євген Маланюк зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.

Автор згадує героїв цієї доби – утілення національного духу. Серед них: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Максим Залізняк, Іван Гонта. Саме у творі Євгена Маланюка «Уривок з поеми» є рядки:

Херсонські прерії – мов Січ,
А кобзарем – херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
– Вставайте! Кайдани порвіте!

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха.

Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «Івана кликали в селі Переломаним».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ.

Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. А починається цей твір з епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

У романі у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко є ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер авторка розкрила правдиво і повно.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, але й зразок героїчного епосу народу

У поемі йдеться про невдалий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.

Терен – символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання.

Любов – це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні є рядки «хто з любов’ю не знається, той горя не знає», усе ж без любові людина не пізнає справжнього щастя.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Складносурядним є речення «Музика стимулює центри задоволення в мозку, а ритмічні рухи під неї активують сенсорні та рухові центри», воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності а.

Складнопідрядним з підрядним означальним є речення «Є фізична активність, яка надзвичайно корисна для здоров’я, – заняття танцями», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання яка?.

Складним безсполучниковим є речення «Танцюючи регулярно, ви можете підтримувати оптимальну вагу, підвищувати витривалість організму, зміцнювати кістки та м’язи; водночас така активність має велике значення для психічного здоров’я», частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «Оскільки це один з найприємніших шляхів бути активним, не зважайте на способи виконання ритмічних рухів: швидкий чи повільний, у парі чи сольний – будь-який танець є корисним» є складним із підрядним і безсполучниковим зв’язком.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні ««Мавка. Лісова пісня» – повнометражний мультфільм української студії Animagrad, створений за мотивами п’єси Лесі Українки» до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Батальні сцени, яких у фільмі «Тарас Бульба» аж п’ять, знімали переважно в Кам’янці-Подільському та Хотині», від головної частини якого до залежної ставимо запитання які?

У реченні «На майданчику студії FILM.UA спеціально для зйомок стрічки «Захар Беркут» було створено декорації великої гірської ущелини» до виділеного фрагмента ставимо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети ««Мої думки тихі» – кіноісторія про звукорежисера-невдаху, який вирушає на Закарпаття, аби на вимогу замовника записати голоси рідкісних представників фауни», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Фільм «Заборонений» розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-дисидента Василя Стуса» до виділеного фрагмента ставимо запитання про що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Історичний фільм-екшн українського режисера Олексія Шапарєва показує, як відбувався бій під Крутами взимку 1918 року», від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?

У реченні «Попри значний успіх серіалу «Спіймати Кайдаша» автори не планують створювати другий сезон» до виділеного фрагмента ставимо запитання незважаючи на що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення «Незважаючи на те що режисер Олег Сенцов під час зйомок був політичним в’язнем Кремля, прем’єра його фільму «Номери» відбулася 2020 року на Берлінському кінофестивалі», від головної частини якого до залежної ставимо запитання незважаючи на що?

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо між частинами складносурядного речення «Зварені в крутому окропі вареники викладають у макітру – і от на столі вже парує неймовірна смакота!».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Віддавна вареники для українців – це одна з найпоширеніших страв як на святковому, так і на щоденному столі».

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення:  «Після підсмажування особливо смачними стають буцики – вареники без начинки».

Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо у реченні «Товчена картопля, смажена капуста, м’ясо, квасоля, каші, гриби – усе годиться для начинки».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Комп’ютерним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Використовуючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Всіх – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово лікування є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.