ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

Розділи «Дитячі літа», «Хазяїн», «Січовик», «Пани Польські» є в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» розгортаються в такій послідовності: Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – утеча Націєвського – мартин Боруля спалює документи.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння впізнавати персонажі художнього твору.

На малюнку зображено єврейського пророка Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для жителів решти частин України незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це чи не єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними чинниками.

Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе має відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття. Саме в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють такі міфічні істоти, як щезник, мольфар, нявки, Чугайстир.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Дитинство»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів літературних творів.

Запропонований уривок розповідає про малого Данилка та його прадіда – персонажів новели Юрія Яновського «Дитинство» (фрагмент з роману  в новелах «Вершники»).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви художніх творів.

Пригадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня».

Твір створено на основі фольклорних українських джерел. Крім того, драма написана в руслі романтичних традицій, пошуків зв'язку між двома світами – природи й людини. Саме цей конфлікт стає провідним у «Лісовій пісні», визначаючи художні особливості, специфіку образів та ідейне наповнення твору.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів художнього твору.

Андрій Малишко в «Пісні про рушник» поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості.

Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, і вірна любов».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадаймо головного героя драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за похо­дженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Для Мини українське прізвище – показник низького походження, ніби натяк на «другосортність» людини. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службо­вих і життєвих поразок. Мина легко забув свій славний козацький рід, «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Отже, думка про те, що «малорос – це тип національно-дефективний, скалічений психічно, духовно, а – у наслідках, часом – і расово», є доречною для характеристики Мини Мазайла.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь: В.