ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє знання змісту й мотивів програмових поезій.

«Трагічні терези», «дивний ліс», «гіпнотичні кобри», «веселий галас бою» – це художні образи, які є у вірші Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів програмових поезій.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» написано у формі монологу, у якому ліричний герой називає Україну «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою»:

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Залізний острів»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Проаналізуймо провідні мотиви новели Олеся Гончара «Залізний острів» (фрагмент з роману «Тронка»).

Ідейний зміст новели широкий. Він охоплює і філософські роздуми про вічні проблеми: життя і смерть, обов’язок та відповідальність перед іншими людьми, мету та сенс існування людини, і протиставлення невмирущої краси природи та сили кохання неприродності «залізного острова», миру й праці – воєнній загрозі, світлої радості життя – безглуздій смерті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є химерне переплетення різних стилів, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Сосна, «бандуристочка сліпий» – це ключові слова до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Батькова сосна – наскрізна, багатозначна деталь – спогад про батька, що житиме вічно; «бандуристочку сліпого» згадує Михайло в останньому листі до Софії.

Посланцем із Січі є герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» Іван Іскра, який мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду).

Слова «кінофабрика, 70-літній оповідач» є ключовими до роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Події твору тосуються роботи на Одеській кіностудії.

Іспит, молодий письменник – це ключові слова до урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Головний герой твору Степан Радченко складає іспити, а також прагне стати письменником.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, а також місць розгортання подій у них.

У романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є екскурси в минуле, подана історія села Піски. Головним персонажем цього твору є Чіпка Варениченко.

У Семигорах відбувалися події повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», персонажем якої є Омелько Кайдаш.

Михайло Черевань, персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», живе на хуторі Хмарище.

У поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки» діє Іван Гонта – один із ватажків повстанського руху. Найяскравіше й найповніше його образ розкрито в розділі «Гонта в Умані».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання персонажів програмових творів.

Маруся Кайдашиха (повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства: «.. мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати…».

Слова «Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка — розбишацька й жінка!..» належать Галі Ґудзь – героїні роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дружина Чіпки – віддзеркалення того гарного, здоро­вого, що було в чоловікові. Розділи про Галю названі «Польова царівна» і «Розбишацька дочка».

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» відбуваються в родині багатого орендатора землі – Мартина Борулі, який уводить у своїй сім’ї дворянські порядки. Його дружина Палажка скоряється волі чоловіка, хоч і не горить бажанням стати пані: «Здається мені, що з’їхав з глузду: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується…».

Горпина Терпилиха, мати головної героїні драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка», згадує: «Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити…».

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Михайла Коцюбинського подано в рядку Б, адже саме його називають «сонцепоклонником».

У рядку А подано характеристику творчості видатного драматурга Миколу Куліша.

У висловлюванні рядка Г йдеться про кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Саме вона дає нам уявлення «як проходило формування майбутнього письменника, громадського діяча, мислителя й кіно митця…».

Згадка про героїв новел Миколи Хвильового є в рядку Д.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

Цілком справедливим буде твердження, що вміння чесно оцінювати себе, готовність визнавати власні недоліки й помилки є засадничими принципами, якими має керуватися людина в сучасному світі.

Спробую аргументувати виправданість такої думки. По-перше, уміння чесно оцінювати себе є важливим регулятором стосунків з іншими людьми. Неправильне уявлення про свою особистість породжує розчарування і внутрішні конфлікти. За  завищеної самооцінки в людини часто виникає зневажливе ставлення до інших осіб, нетерпимість до чужої думки, прояви зарозумілості й зазнайства.

По-друге, чесність із собою дає змогу зберігати душевний спокій, правильно співвідносити свої можливості й досягнення, ставити лише ті цілі, які можна досягти, аби стати успішним.

Згадаймо Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець прагне підкорити місто, відчуває в собі здібність до літератури й жагучу потребу визнання власного таланту. Викривлене певною мірою сприйняття своєї особистості призвело до того, що Степан, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми й утративши стійкі орієнтири в житті, залишається на самоті із роздвоєністю в душі.

Прикладом людини, яка, реально оцінюючи свої сили й можливості, змогла здійснити бажання нації й потреби державності, є постать Богдана Хмельницького. Він спромігся легітимізувати свою владу й налагодити міжнародні відносини з низкою європейських країн. Саме з Б. Хмельницьким пов'язане становлення української держави. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні української мови й культури.

Отже, успіх у житті багато в чому залежить від самооцінки. Реальне сприйняття людиною себе впливає на вибір життєвих цілей і на результати, яких вона досягає.