ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Сосна, «бандуристочка сліпий» – це ключові слова до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Батькова сосна – наскрізна, багатозначна деталь – спогад про батька, що житиме вічно; «бандуристочку сліпого» згадує Михайло в останньому листі до Софії.

Посланцем із Січі є герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» Іван Іскра, який мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду).

Слова «кінофабрика, 70-літній оповідач» є ключовими до роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Події твору тосуються роботи на Одеській кіностудії.

Іспит, молодий письменник – це ключові слова до урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Головний герой твору Степан Радченко складає іспити, а також прагне стати письменником.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, а також місць розгортання подій у них.

У романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є екскурси в минуле, подана історія села Піски. Головним персонажем цього твору є Чіпка Варениченко.

У Семигорах відбувалися події повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», персонажем якої є Омелько Кайдаш.

Михайло Черевань, персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», живе на хуторі Хмарище.

У поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки» діє Іван Гонта – один із ватажків повстанського руху. Найяскравіше й найповніше його образ розкрито в розділі «Гонта в Умані».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання персонажів програмових творів.

Маруся Кайдашиха (повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства: «.. мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати…».

Слова «Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка — розбишацька й жінка!..» належать Галі Ґудзь – героїні роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дружина Чіпки – віддзеркалення того гарного, здоро­вого, що було в чоловікові. Розділи про Галю названі «Польова царівна» і «Розбишацька дочка».

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» відбуваються в родині багатого орендатора землі – Мартина Борулі, який уводить у своїй сім’ї дворянські порядки. Його дружина Палажка скоряється волі чоловіка, хоч і не горить бажанням стати пані: «Здається мені, що з’їхав з глузду: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується…».

Горпина Терпилиха, мати головної героїні драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка», згадує: «Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити…».

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Михайла Коцюбинського подано в рядку Б, адже саме його називають «сонцепоклонником».

У рядку А подано характеристику творчості видатного драматурга Миколу Куліша.

У висловлюванні рядка Г йдеться про кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Саме вона дає нам уявлення «як проходило формування майбутнього письменника, громадського діяча, мислителя й кіно митця…».

Згадка про героїв новел Миколи Хвильового є в рядку Д.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

Цілком справедливим буде твердження, що вміння чесно оцінювати себе, готовність визнавати власні недоліки й помилки є засадничими принципами, якими має керуватися людина в сучасному світі.

Спробую аргументувати виправданість такої думки. По-перше, уміння чесно оцінювати себе є важливим регулятором стосунків з іншими людьми. Неправильне уявлення про свою особистість породжує розчарування і внутрішні конфлікти. За  завищеної самооцінки в людини часто виникає зневажливе ставлення до інших осіб, нетерпимість до чужої думки, прояви зарозумілості й зазнайства.

По-друге, чесність із собою дає змогу зберігати душевний спокій, правильно співвідносити свої можливості й досягнення, ставити лише ті цілі, які можна досягти, аби стати успішним.

Згадаймо Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець прагне підкорити місто, відчуває в собі здібність до літератури й жагучу потребу визнання власного таланту. Викривлене певною мірою сприйняття своєї особистості призвело до того, що Степан, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми й утративши стійкі орієнтири в житті, залишається на самоті із роздвоєністю в душі.

Прикладом людини, яка, реально оцінюючи свої сили й можливості, змогла здійснити бажання нації й потреби державності, є постать Богдана Хмельницького. Він спромігся легітимізувати свою владу й налагодити міжнародні відносини з низкою європейських країн. Саме з Б. Хмельницьким пов'язане становлення української держави. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні української мови й культури.

Отже, успіх у житті багато в чому залежить від самооцінки. Реальне сприйняття людиною себе впливає на вибір життєвих цілей і на результати, яких вона досягає.

Зразок написання власного висловлення

Так, на життєвому шляху трапляється багато проблем, конфліктів і перешкод. Думаю, що долати перепони можна по-різному, усе залежить від ситуації. Інколи найоптимальнішим способом розв’язання конфліктів є компроміс, але бувають випадки, коли лише прямі й рішучі дії допоможуть перемогти.

Я так вважаю, бо для людини важливо вміти виходити з конфліктних ситуацій. Компроміс часто налаштовує на конструктивний діалог, який допомагає розв’язати проблему. Наведу ще аргумент і на користь думки про важливість рішучих дій. Вступати у відкрите протистояння варто тоді, коли є загроза життю людини або порушення її прав. Тільки активні дії в такому випадку приведуть до перемоги.

Яскравим прикладом з літератури є трагікомедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Суперечка в родині щодо зміни прізвища поступово переходить у сімейну дискусію і стає глобальною проблемою. Проте Мокій, який не підтримує поглядів батька, не вдається до рішучих дій. Він намагається переконати членів власної родини в тому, що українська мова є багатою й милозвучною, а до прізвища Мазайло варто додати загублену половину «Квач». Мокій за допомогою сили свого слова навіть Улю «перетягує» на свій бік.

На жаль, у звичайному житті не завжди можна залагодити конфлікти шляхом переговорів, тому люди вдаються до рішучих дій. Прикладом такої ситуації є Революція Гідності, яка стала наймасштабнішою подією в новітній історії України. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу, бо не погоджувалися з відмовою тодішнього президента підписати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. Революція Гідності завдяки активним і рішучим діям громадян відкрила вікно можливостей для найважливіших змін в Україні.

Отже, і компроміс, і активні дії можуть бути однаково ефективними під час подолання конфліктів і перешкод. Усе залежить від життєвої ситуації, у якій опинилася людина.

Зразок написання власного висловлення

Людина – істота соціальна. І, звичайно ж, кожного з нас хвилює думка оточення. Але чи завжди треба зважати на оцінку інших? Я вважаю, що не варто приділяти підвищеної уваги до того, що скажуть люди.

По-перше, інші, навіть якщо їх більшість, можуть помилятися.

Так сталося з головним героєм поеми Івана Франка «Мойсей». Біблійний пророк сорок років вів народ до землі обітованої, але молоде покоління євреїв не вірить у Мойсея, а Датан і Авірон навіть пропонують закидати його камінням. Та ні погрози, ні залякування не можуть спинити пророка. Мойсей усвідомлює, що найголовніше для народу, який тільки-но піднявся, – увесь час рухатися вперед і не спинятися ні на мить.

По-друге, надмірна стурбованість думками інших – свідчення невпевненості в собі й заниженої самооцінки. Людині не варто змінювати свою особистість на догоду чиїмсь уявленням.

Саме таким принципом керується колишній боксер, а нині мер Києва Віталій Кличко. Його неодноразові перемоги на рингу прославили нашу країну. Сьогодні Кличко більше відомий як столичний голова. Віталія часто критикують, а з його мовних ляпів кепкують навіть у мережі інтернет. Користувачі діляться дошкульними жартами, збираючи сотні переглядів. Критика володаря титулів чемпіона світу з боксу не дуже сильно бентежить Кличка. Він і сам може посміятися з себе, що дозволяє очільникові Києва не втрачати гідності й упевнено йти до мети.

Логіка моїх міркувань підводить до висновку, що внутрішні переконання людини є важливішими, ніж думка оточення про неї.

Зразок написання власного висловлення

Усередині кожного з нас приховано безліч іпостасей. Людина «складається» з низки суперечливих особистостей. Я вважаю, що мрійник з неймовірною кількістю енергії має такі самі шанси на успіх, як і прагматик, який любить чіткий порядок у всьому.

По-перше, романтик живе почуттями, емоціями, ідеями, він не відмовляється від божевільних чи нездійсненних, на думку багатьох, мрій і робить усе для їх здійснення.

Нещодавно я дивилася телепередачу про звичайного хлопця, який живе в далекій Африці. Він одягнутий у прості речі, але запал в очах робить його надзвичайним. Хлопець мріє сконструювати справжній літак. У його будинку стоси креслень і малюнків. Юнак переконаний, що колись і його творіння здійметься в небо, а він сам точно потрапить до інженерного центру NASA. І якою б нереальною не здавалася мрія цього африканця, та я вірю, що вона обов’язково здійсниться.

По-друге, часто для досягнення успіху потрібен прагматично продуманий план, чіткий розрахунок і логічне мислення.

Так, потребою самостверджуватися й рухатися вперед переймається Степан Радченко – головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець намагається наблизитися до міста у своїх вчинках та зовнішності, тому вдається до численних трансформацій. Для Степана література виявилася найдоступнішим способом асиміляції з містянами. Будучи начитаною людиною, Радченко досить швидко досягає успіху.

Таким чином, для досягнення мрій важливо бути не тільки романтиком, охопленим високими ідеями, але й уміти перевіряти реальність і керуватися здоровим глуздом.

Зразок написання власного висловлення

На моє переконання, суспільство має бути демократичним на чолі з президентом, якому довіряє більшість. У країнах сучасного світу лідером має бути особистість, яка діє від імені всіх людей відповідно до їх «волі».

Наведу такі аргументи. Справжній лідер – це немов маяк, який указує, куди треба рухатися. Також сильна особистість при владі представляє інтереси народу, її цікавить розвиток своєї країни.

В історії багатьох держав є приклади справжніх лідерів при владі. У 1933 році США перебували у великій депресії: бідність, корупція, високий рівень злочинності тощо. Під час цієї економічної кризи американці абсолютною більшістю обирають харизматичного та сильного духом президента Франкліна Рузвельта. Він забезпечив комплексну реформу державної служби, громадського сектору та фінансової системи, багато зробив для перемоги держав антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні. Саме завдяки політиці Рузвельта Сполучені Штати стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні.

Наведу приклад з української літератури. Проблему ролі державного діяча, патріотизму й ставлення влади до народу порушив у романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш. Яким Сомко прагне об’єднати обидві частини України, відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки. Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він – продовжувач справи Богдана Хмельницького. Події, що відбулися в 1663 році в Ніжині, мають бути предметом вивчення нових поколінь, які цікавляться своєю історією, є громадянами своєї Вітчизни.

Отже, люди повинні мати можливість впливати на рішення в суспільстві, обираючи сильного лідера, який готовий пожертвувати власними інтересами заради майбутнього своєї країни.