ТЕМА: Синтаксис. Зв’язок слів у словосполученні.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Дієслово вибачити (прощати провину). Тут маємо дієслівне керування: додатокт має відповідати на питання кому? – вибачити синові; вибачте мені.

Завдати горя – помилок немає.

Навчатися малювання – помилок немає.

Відповідно до закону – помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Здавати іспит. Слово здавати потрібно вживати в значенні «передавати тому, хто цим має відати; віддавати для подальшого користування; віддавати щось із певною метою»: здавати зброю, здавати зміну. У наведеному словосполученні потрібно вживати слово складати: складати іспит.

Брати участь – лексичних помилок немає.

Додати води – лексичних помилок немає.

Здобути освіту – лексичних помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горлечко – зменшувально-пестливе до слова «горло». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горлатий», «горлати»,  «горлань» тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горіти», «горіння», «горючість» тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – «той, який спостерігає час».

Відповідь – А.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить  від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

Іменники Настя, Олеся – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е  – Насте, а іменник Олеся (ласкава форма) – закінчення     -ю  – Олесю.

Іменники учитель, боєць, хлопець, лікар, Сергій, кобзар,  мудрець, край знавець –  іменники другої відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Сергій, кобзар, край матимуть у кличному відмінку закінчення –ю: лікарю, Сергію, кобзарю, краю.

Іменник мішаної групи каменяр – закінчення -е: каменяре.

Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е. Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних : хлопець – хлопче.

Іменники боєць, знавець, мудрець традиційно мають у кличному відмінку  закінчення -ю: знавцю, мудрецю, бійцю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: жалюзІ ( а не жАлюзі), чіткИй ( а не чІткий), перЕпис ( а не пЕрепис), вИпадок ( а не випАдок).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку А йдеться про Олександра Довженка. Саме він народився на «березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів». Пригадаймо й автобіографічну кіноповість цього митця «Зачарована Десна».

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Б стосується саме його.

Про Івана Франка йдеться у висловлюванні, поданому в рядку Г. Вибрати правильний варіант допоможуть знання основних біографічних відомостей митця.

Висловлювання в рядку Д стосується Валер’яна Підмогильного. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

Відповідь: 1Г 2А 3Д 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Іван Іскра й Гриць Бобренко діють у романі у віршах «Маруся Чурай», Азазель і Датан – у поемі «Мойсей», Василь Кравчина й фон Крауз – у кіноповісті «Україна в огні», Яким Сомко й Іван Брюховецький – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1Д 2А 3В 4 Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання героїв літературних творів і жанрів, до яких ці твори належать.

Григорій Многогрішний – герой пригодницького роману «Тигролови», Христя Хуторна – персонаж кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні», Дідона діє в поемі Івана Котляревського «Енеїда», Уля Розсоха – героїня драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1Б 2Д 3А 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.

Тарас Шевченко написав поезію «Мені однаково» й поему «Гайдамаки»; Павло Тичина – автор віршів «Ви знаєте, як липа шелестить…» й «О, панно Інно»; Іван Франко написав поезію «Гімн» і поему «Мойсей», Ліна Костенко є автором роману у віршах «Маруся Чурай» і поезії «Страшні слова, коли вони мовчать».

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4А.