ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: бЕшкет, вимОга, кОлесо, дОнька.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами (уміщений наприкінці Програми ЗНО).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

-        при фразеологічних зворотах (як грім з ясного неба) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;

-        якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (як пасивний розпад інформації, як властивість мозку діяти);

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (спогади вигорають, як чорнило на сонці , тобто вони зникають, утрачають яскравість, як чорнило, на яке діє сонячне проміння).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Пряме значення слова

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичні значення слів; розрізняти пряме й переносне значення.

Пряме значення слова – звичайна назва предмета, властивості, ознаки, дії чи стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносне значення завжди пов’язане з первинним. На основі переносного значення виникають метафори, метонімії, синекдохи. Кожне значення слова потрібно встановлювати в реченні або словосполученні.

У переносному значенні вжито такі прикметники: гострий біль, золоте слово, теплі спогади, живильна вода.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменник ступінь належить до чоловічого роду, іменники фрау, івасі, путь – жіночого роду.

Отже, порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку учений ступінь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднання, під’язиковий.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юниться);
• після голосного (сором’язливий, ластів’ятко, фортеп’яно);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: надвечір’я, кур’єрський, але рясненький.

Не ставимо апостроф, якщо перед кореневим б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний, крім Р (святкування, медвянистий).

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому речення є фразеологізм не спускати очей (пильно, невідривно дивитися).

У п’ятому реченні – відійшов у небуття (помер).

У шостому – топтати ряст (жити).

А от у першому реченні є вислів накидати петлю на шию. Схожий фразеологізм має значення ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі, поневолювати. Друге значення – братися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов’язків. У запропонованому мікротексті словосполучення накидати петлю на шию має пряме значення, тобто вказує на те, як мала відбутися смертна кара.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлена обставина. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки у реченнях з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот.

У реченні така група слів виконує функцію відокремленої обставини, яка зазвичай виділяється. У шостому реченні така обставина є (смакуючи свої «отруйні» напої). Але в реченні вона не відокремлена, перед нею потрібно поставити кому.

Відповідь – Г.