ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово протяг в українській мові має два лексичні значення: різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері та простір, на якому щось розташовано. Отже, сполука на протязі місяця потребує редагування. Потрібно сказати упродовж місяця, протягом місяця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку джміль, добро, дріб підкреслена літера означає різні звуки: у словах добро, дріб літера д передає звук [д]; у слові джміль є африката дж.

У рядку просьба, вісь, сьогодні підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах вісь, сьогодні літера с передає звук [с′] адже в словах є знак м’якшення. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також цей звук є м’яким, бо далі стоїть знак м’якшення.

У рядку дзбан, зберегти, зжати підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові дзбан – це африката, слові зберегти – це звук [з], у слові зжати – це [ж:].

Розглянемо рядок з такими слова: вчиться, тьмяний, боротьба.. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки: у слові тьмяний – це [т′]; у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові вчиться – це [ц′:].

У рядку якби, ґвалт, екзистенція підкреслена літера означає однаковий звук: у всіх словах – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Відокремлена обставина.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами та складні речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У першому простому реченні є прикладка як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття.

У другому реченні граматичних основ три: дуб височить, яке перетворилося на передмістя; вік понад вісімсот років. Це складнопідрядне речення.

У п’ятому реченні граматичних основ три: лайнери мчать; супутники пролітають; він живе, зеленіє, шумить. Це складне речення з різними видами зв’язку.

А от третє речення просте, бо граматична основа лише одна – паросток проклюнувся, перетворився.

Саме в цьому реченні є відокремлена обставина набираючи сил, виражена дієприслівниковим зворотом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

Просте речення – це речення, яке має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

У другому реченні граматичних основ три: дуб височить, яке перетворилося на передмістя; вік понад вісімсот років. Це складнопідрядне речення.

У четвертому реченні граматичних основ дві: мешканці проходили та вони відпочивали, ховалися. Це складне безсполучникове речення.

У п’ятому реченні граматичних основ три: лайнери мчать; супутники пролітають; він живе, зеленіє, шумить. Це складне речення з різними видами зв’язку.

А от третє речення просте, бо граматична основа лише одна – паросток проклюнувся, перетворився. Це просте речення, ускладнене однорідними присудками та відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом набираючи сили.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (вживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Слова Київська Русь та Верхня Хортиця – це власні назви. Слово Земля в запропонованому мікротексті вживається на позначення назви планети. Отже, теж є власною назвою. А от слово південні не позначає індивідуальну назву одного з ряду однотипних предметів чи одного в природі. Це слово лише вказує на територіальну ознаку предмета. Отже, це не власна, а загальна назва, тому її потрібно писати з малої букви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Синоніми.

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх в тексті та використовувати у мовленні.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Слово розлоге має таке лексичне значення: «Те, що розкинулося на великій площі, обіймає великий простір, має широко розкинуте гілля (про кущі, дерева)». Отже, синонімами будуть слова гіллясте, крислате.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Унісон (від італійського unison) – одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті.

Соняшник – однорічна трав’яниста олійна рослина складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою, схожою на сонце

Соната (від італійського sonata) – музичний твір для одного чи кількох інструментів.

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, спільнокореневими до цього слова будуть сон, сонько, сонливий, СОННИЙ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості цих речень у процесі спілкування.

Проаналізуймо речення Степ розлігся перед мандрівником, який переливався барвами весняного цвіту. Така побудова речення є помилковою, адже виходить, що барвами весняного цвіту переливався не степ, а мандрівник.

Доречно було б побудувати речення так: Перед мандрівником розлігся степ, який переливався барвами весняного цвіту або ж Степ, який переливався барвами весняного цвіту, розлігся перед мандрівником.

Відповідь – В.