ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу на узагальнено-символічне значення слів «мислитель, мандрівка, народ, мудрість», оскільки саме вони найповніше розкривають художній образ ліричного героя твору.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

У кожній строфі твору є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: кличе звабниця мандрівка (І строфа), душа небес торкнулась сонцелика (ІІ строфа), скарби розсіяв золотим крилом (ІІІ строфа), б’є ключем з душі свого народу (ІV строфа).

Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.;

анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;

гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;

антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і чемоданчиком у руці. І перше, що бачу – хату Карпа Яркового…» узятий із твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»;

автором уривку «Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху. Віддрукувавши позитиви, ми рухали їх перед щілиною в картоні...» є Юрій Яновський («Майстер корабля»);

у романі Валер’яна Підмогильного «Місто» є рядки «Через кілька днів своєї розпачливої самотності він силоміць вирядився до інституту. Так, стипендію йому призначили. Й, замість радіти, він ображено подумав: вісімнадцять карбованців! Казали – двадцять пять. Асам він потай надіявся ще на більше…»;

уривок «Боязко й недовірливо відчинилися двері. Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові. Натиснув ліхтарик, і в смузі електричного сяйва завмерла біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами…» узятий з новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

Зразок написання власного висловлення

Сучасна людина не уявляє свого життя без інтернету. Це й не дивно, оскільки саме він дає багато інформації й можливостей. На жаль, світова павутина може бути не тільки корисною, а й шкідливою. Особливо це стосується соціальних мереж, які стали легким способом привернути до себе увагу. Ми викладаємо світлину й чекаємо на лайки та коментарі. Я переконана, що така залежність від оцінки інших є надзвичайно шкідливою.

По-перше, залежність сучасних людей від соціальних мереж є реальною загрозою для психіки. Порівнюючи себе з іншими, користувачі залишаються невдоволені своїм виглядом, це призводить до зниження самооцінки, апатії, депресії та багатьох інших проблем.

Так сталося з моєю подругою Аллою. Вона кожного дня викладала безліч своїх фото в соцмережі. Дівчина рахувала кількість лайків, перечитувала всі коментарі, які, на жаль, не завжди були приємними. Усе частіше Алла виявляла невдоволення своєю зовнішністю, тому вирішила поліпшити й удосконалити своє тіло. У дівчини з’явилася нав’язлива ідея схуднути. Подруга відмовлялася від їжі, випробовувала на собі різноманітні дієти, приймала якісь незрозумілі пігулки. Це ледве не спричинило анорексію. Алла стала нервовою та дратівливою. Лише вчасне втручання лікарів, поради психолога допомогли дівчині повернутися до нормального життя.

По-друге, людина, яка не може відірватися від соціальної мережі, постійно очікує лайків і коментарів під своїми постами, часто живе у віртуальному світі. Вона не помічає нікого навколо себе, тому залишається одна, втрачає навіть сім’ю, друзів, роботу.

Приклад такої поведінки людей демонструє американський фільм «Роз’єднання». У ньому представлені три історії про різних персонажів, кожен з яких у свій спосіб «випадає» з реальності й живе у віртуальному світі. Герої втрачають зв'язок з рідними людьми, вони відкладають на потім важливі розмови, виховання дітей, обійми близьких. Соціальні мережі, які мали б об’єднати весь світ, віддалили людей ще більше.

Отже, залежність від оцінки інших може призвести до певних психологічних проблем. Так, активне користування соціальними мережами часто приносить не тільки користь, а й шкоду.