Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і чемоданчиком у руці. І перше, що бачу – хату Карпа Яркового…» узятий із твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»;

автором уривку «Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху. Віддрукувавши позитиви, ми рухали їх перед щілиною в картоні...» є Юрій Яновський («Майстер корабля»);

у романі Валер’яна Підмогильного «Місто» є рядки «Через кілька днів своєї розпачливої самотності він силоміць вирядився до інституту. Так, стипендію йому призначили. Й, замість радіти, він ображено подумав: вісімнадцять карбованців! Казали – двадцять пять. Асам він потай надіявся ще на більше…»;

уривок «Боязко й недовірливо відчинилися двері. Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові. Натиснув ліхтарик, і в смузі електричного сяйва завмерла біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами…» узятий з новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

Зразок написання власного висловлення

Сучасна людина не уявляє свого життя без інтернету. Це й не дивно, оскільки саме він дає багато інформації й можливостей. На жаль, світова павутина може бути не тільки корисною, а й шкідливою. Особливо це стосується соціальних мереж, які стали легким способом привернути до себе увагу. Ми викладаємо світлину й чекаємо на лайки та коментарі. Я переконана, що така залежність від оцінки інших є надзвичайно шкідливою.

По-перше, залежність сучасних людей від соціальних мереж є реальною загрозою для психіки. Порівнюючи себе з іншими, користувачі залишаються невдоволені своїм виглядом, це призводить до зниження самооцінки, апатії, депресії та багатьох інших проблем.

Так сталося з моєю подругою Аллою. Вона кожного дня викладала безліч своїх фото в соцмережі. Дівчина рахувала кількість лайків, перечитувала всі коментарі, які, на жаль, не завжди були приємними. Усе частіше Алла виявляла невдоволення своєю зовнішністю, тому вирішила поліпшити й удосконалити своє тіло. У дівчини з’явилася нав’язлива ідея схуднути. Подруга відмовлялася від їжі, випробовувала на собі різноманітні дієти, приймала якісь незрозумілі пігулки. Це ледве не спричинило анорексію. Алла стала нервовою та дратівливою. Лише вчасне втручання лікарів, поради психолога допомогли дівчині повернутися до нормального життя.

По-друге, людина, яка не може відірватися від соціальної мережі, постійно очікує лайків і коментарів під своїми постами, часто живе у віртуальному світі. Вона не помічає нікого навколо себе, тому залишається одна, втрачає навіть сім’ю, друзів, роботу.

Приклад такої поведінки людей демонструє американський фільм «Роз’єднання». У ньому представлені три історії про різних персонажів, кожен з яких у свій спосіб «випадає» з реальності й живе у віртуальному світі. Герої втрачають зв'язок з рідними людьми, вони відкладають на потім важливі розмови, виховання дітей, обійми близьких. Соціальні мережі, які мали б об’єднати весь світ, віддалили людей ще більше.

Отже, залежність від оцінки інших може призвести до певних психологічних проблем. Так, активне користування соціальними мережами часто приносить не тільки користь, а й шкоду.