ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

У власних назвах на позначення культових споруд з великої літери пишемо лише перше слово. Слово лавра потрібно писати з малої, адже це загальна назва (як монастир, собор, церква).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова ніжно-блакитний (відтінок + колір), кисло-солоний, (відтінок + смак), а також слова ідейно-політичний, ідейно-художній, ідейно-виховний (частину ідейно- переважно пишемо через дефіс, також зазвичай від таких слів можна утворити сурядне сполучення (ідея і виховання).

Разом потрібно писати слова, від яких можна утворити підрядне словосполучення: ніжноколірний (бо ніжний колір), кисломолочний (бо кисле молоко), легкоатлетичний (бо легка атлетика) тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У слові районний подвоєння відбувається на межі різних частин слова (корінь + суфікс).

У родовому відмінку множини іменників чоловічого роду І відміни подовження відбувається : суддя – судді – суддів. У прикметнику нескінченним подвоєння відбувається, адже наголос падає на суфікс -енн- та слово має значення перебільшення. Ім’я Геннадій пишемо з подвоєними літерами.

У слові непродуманий подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово половина має таке лексичне значення: «Одна з дворівних частин чого-небудь цілого». Отже, вона не може бути більшою чи меншою.

Проаналізуймо наступні слова:

Дипломат – службова особа відомства закордонних справ.

Дипломник – той, хто виконує дипломну роботу.

Дипломант – особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якійсь галузі.

Отже, обираємо дипломант.

Дієслово зустрічаються вживаємо на позначення процесу, що виконують істоти (люди зустрічаються). Отже, перешкоди трапляються.

На позначення негативного наслідку дії зазвичай вживають слово призводить.

Тепер потрібно поєднати обрані слова.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Дробові числівники поєднують з іменником у родовому відмінку однини – п’ять десятих відсотка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. У рядку Побачивши в такому списку проблемні теми, нехай відчай не охоплює вас дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Відчай не може побачити проблемні теми. Це речення потребує редагування.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.

Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Визначмо граматичні основи в тих реченнях, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Поглиблюйте свої знання зі слововживання й слідкуйте за правильністю мови, збагачуючи її синонімічними рядами граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє лексичне значення й відрізняється лексичною сполучуваністю є дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності проте. Це складносурядне речення.

Відповідь – А.