ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Василь Барка. «Жовтий князь»

Завдання перевіряє вміння визначати художні символи і їхню роль у літературному творі.

Роман Василя Барки «Жовтий князь» – це твір не тільки про страшний Голодомор 1932–1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація.

Золота чаша, яку вдалося врятувати, коли руйнували храм, стає для селян символом віри, оберегом, який дає надію: «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Сучасники»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – Павла Тичини і Максима Рильського, оцінюючи їхні здобутки й прорахунки.

Поезія М. Рильського приваблювала щирістю почувань, ніжністю тембру, зануреністю у світ мистецтва й краси, довершеністю форми. Саме про нього у творі «Сучасники» Маланюк пише: «Ще молитесь, далекий брате, / Серед Звенигородських піль. / Ще не стомились карбувати / В коштовних ямбах вічний біль» .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стус. «На колимськім морозі калина»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з вірша Василь Стуса «На колимськім морозі калина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів поетичних творів.

У жанрі колискової пісні написано вірш «Лебеді материнства» Василя Симоненка, у ньому ніби відтворено материнський спів над колискою дитини, у якому висловлено тривогу жінки за долю сина, чистоту його душі. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання творчості письменників, а також уміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «празька школа поетів».

Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції – «празька школа». До неї вхо­дили: Ю. Дараган, Є. Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба), Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Шевченко».

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Рядки «Не поет – бо це ж до болю мало / Не трибун – бо це лиш рупор мас, / І вже менш за все – «Кобзар Тарас» / Він, ким зайнялось і запалало…» є в сонеті Євгена Маланюка «Шевченко».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. В основу твору покладено анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло вирішив змінити своє прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін. 

Наприкінці твору Мина врешті змінює прізвище й гордо демонструє членам родини номер газети, де надрукована інформація про це. Однак у тому ж номері присутнє й повідомлення про звільнення Мини з посади «через систематичний опір українізації». Це і є розв’язка твору.

Відповідь – В.