ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе вміння співвідносити художній твір з відповідним літературним напрямом, стилем, течією.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє вміння розрізняти літературні роди.

За способом зображення життя художні твори діляться на три лі­тературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

До епосу належать романи «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай, саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні». На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього.

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору.

В умові завдання подано уривок із бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це перша пам’ятка українського письменства, укладена розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури. Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для української мови розміром.

Згадаймо, що ямб – це двоскладова стопа із наголосом на другому складі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

На початку поеми «Кавказ» Тарас Шевченко в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, «хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». На фоні гір окреслюється образ Прометея – символ нескореності, у ньому втілено образ кавказьких народів. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Згадаймо персонажів драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Петро – бурлака-сирота, заробітчанин. Він «в дальніх сторонах трудився чотири годи», щоб заробити грошей і потім «багатому Терпилові показатись годним його дочки».

Перебуваючи в Харкові, Петро відвідував театр, що свідчить про витонченість його натури. Для нього театр – «таке диво – як побачиш раз, то і вдруге схочеться».

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода засуджує і висміює моральні вади тогочасного суспільного життя. Та прийде кінець – смерть, яка зрівняє усіх: і мужика, і царя. Не буде вона страшною лише тим, у кого «со­вість, як чистий кришталь».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Ігор – руський князь, який любить свою батьківщину, готовий віддати життя заради неї. Ігор Святославич чесний, гордий, він поважає свою дружину й зазначає, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

До весняного циклу українських календарно-обрядових пісень належать веснянки.

Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай: «Благослови, мати, / Весну закликати! / Весну закликати, / Зиму проводжати!..».

Відповідь – Б.