ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Дідона – героїня поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Чіпка – головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мавка діє в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання образів героїв того чи того літературного твору. Згадайте персонажів художніх творів і співвіднесіть їх із висловлюваннями. 

Маруся – головна героїня однойменної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка закохалася у Василя. У рядку В подано його портретну характеристику: «Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами».

Висловлювання «Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід; оступався за товаришів, коли ті де на гулянках заводили спірку; говіркий, він завжди вибріхувався перед начальством, як де попадалось товариство» (варіант А) стосується Максима Ґудзя – персонажа роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», батька Галі. 

Лаврін, персонаж повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», був лагідним, жартівливим, протилежним за характером і зовнішністю своєму брату, схожим на матір: «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світили привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (рядок Д).

Згадайте повість Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика в рядку Б «Брови йому чорні, і уста рум’яні, і станом високий, – така вже краса, що й не сказати! Тільки гордий дуже – на жодну не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь...» стосується персонажа цього твору – полкового лікаря.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стус. «На колимськім морозі калина»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

Запропоновані рядки узяті з вірша Василя Стуса «На колимськім морозі калина». 

Для визначення віршового розміру вірша проставте в уривку наголоси:

БезгомІння, безлЮддя довкОла,

тільки сОнце і прОстір, і снІг.

І котИлося кУль-покотьОлом
моє сЕрце в ведмЕжий барлІг

Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте  кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп). 

Тут повторюються трискладові стопи з наголосом на останньому складі. Отже, віршовий розмір уривка – анапест. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

Згадаймо початок роману Івана Багряного «Тигролови»: «...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон».

Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. «Поїзд-дракон» символізує сталінський терор, адже тримає у своїх вагонах тисячі замордованих людей, так званих «ворогів народу», яких везли з України у Сибір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Поштовхом до написання цього твору послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату...», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне страждання людини. Оче­видці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхо­пився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Рядки «І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи!» узяті з вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом, пишучи збірку «Мисливські усмішки». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Подвійне коло»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

У степу під Компаніївкою розгортаються події твору Юрія Яновського «Подвійне коло». Ця новела є частиною роману «Вершники».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Запропоноване висловлення належить персонажу кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» Ернсту фон Краузу – старому полковнику німецької розвідки.

Відповідь – Д.