ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Візьми свій келих сонця у життя!», граматична основа якого – присудок у формі 2-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Вір своїм очам, а не чужим речам». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», присудок у цьому реченні виражений словом нема.  

Речення «Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Тире перед узагальнювальним словом все вживаємо в реченні «І сльози, і прокльони – все мине».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «А мова – то пісня душі, покладена на слова».

Тире при відокремленій прикладці день легкий ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення в рядку Г. Тире ставимо, якщо зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): «Мало життя прожити – треба життя зрозуміти». 

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання коли? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чому? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах німий, кінь, петунія виділена буква передає звук [н′], а у слові увінчати – звук [н].

У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [ж].

У рядку В у словах слово, успіх виділена буква позначає звук [с], у слові кількість – звук [с′], бо далі – м’який приголосний [т′], у слові розписаний виділена буква позначає звук [з].

У рядку Г у словах торкнути, гуркіт виділена буква позначає звук [т]; у слові помітніший – звук  [т′], бо далі – м’який приголосний [н′]; а у слові шістнадцять відбувається спрощення, тому звук [т] відсутній.

У рядку Д у словах розкіш, штучний, поширити виділена буква позначає звук [ш], а в слові подушці відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква ш передає звук [с′].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати поширені й непоширені речення.

За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений неподільним словосполученням двоє музик, присудок продовжували грати є складеним дієслівним.

Речення в рядку Б має тільки підмет комплімент і складений іменний присудок повинен бути щирим.

У рядку В речення теж непоширене: підметом є іменник Максим, а присудком – фразеологізм вийшов сухим із води (зверніть увагу, що фразеологізм завжди виступає одним членом речення).

Речення в рядку Г є односкладним, оскільки граматична основа складається лише з присудка закортіло скупатися (складений дієслівний), і поширеним, бо має додаток (кому?) Григорію.

У рядку Д речення є непоширеним, бо має підмет холод і складений іменний присудок стає помітнішим і помітнішим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Разом пишемо всі прислівники рядка Д.

Окремо пишемо прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і поєднаним з ним іменником можливе означення, виражене прикметником, займенником, числівником: в основному, до віку, до вподоби, на жаль.

Відповідь – Д. 

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматичну помилку допущено в реченні «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд».

Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою і непрямою мовою.

При заміні прямої мови на непряму потрібно особові займенники й дієслова 1-ї і 2-ї особи поставити у формі 3-ї особи. Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, щоб оплатили проїзд».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У ставимо на місці цифри 4 між приголосними: взаємодій у групі.

Зауважте, що в у запропонованому реченні уживаємо між голосними: здійснюється в атмосфері; а також у словах вплив, взаємодій, оскільки чергування не відбувається в словах, які вживаються лише з літерою в або лише з літерою у.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у простому і складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Кома перед і ставиться в реченні рядка Г, адже прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою: «Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни».

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої  єднальним чи розділовим сполучником, коми не ставимо, якщо частини мають:

• спільний другорядний член або вставне слово: «Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій»;
• спільне підрядне речення: «Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика».

У рядку А не ставимо коми, оскільки сполучник і в цьому реченні з’єднує однорідні присудки.

У реченні рядка В теж не ставимо коми перед сполучником і, бо він з’єднує однорідні частини складнопідрядного речення.

Відповідь – Г.