ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Визначною рисою романтиків був гарячий інтерес до фольклору, вони значно збагатили систему літературних жанрів, звертаючись до народної творчості. Саме в романтизмі народжується жанр історичного роману. Отже, романтизм притаманний «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.

Драма Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник (новела «Камінний хрест»).

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представником бароко в українській літературі є Григорій Сковорода, який є автором вірша «De libertate».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у варіанті Г стосується роману Валер’яна Підмогильного «Місто», про це свідчить згадка про селянську молодь, яка, прагнучи «вийти в люди», намагається виїхати до міста.

«Придеснянські хлібороби, закохані у працю» (варіант Д) – це герої кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано присвяту «Любові всевишній», а також героїв цього твору – Марфу й Михайла.

Рядки «Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа…» (варіант Б) стосуються новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

Зразок написання власного висловлення

Я переконана, що обережність у діях часто заважає нам досягти цілей. Людина здатна розширювати межі дозволеного, тому їй варто ризикувати, вірити у власні сили, аби краще пізнати себе й свої можливості.

По-перше, ризик веде до змін, адже людина починає робити те, що ніколи не робила, і саме це інколи допомагає навіть розпочати нове життя, розширити горизонти своїх можливостей.

По-друге, ризик задає високі стандарти й відкриває дорогу до великих перемог.

Яскравим прикладом з літератури, що ілюструє перший аргумент, є образ Наталки з повісті Ольги Кобилянської «Царівна». Героїня, усвідомлюючи своє місце у світі, бажає змін у житті, прагне досягнути незалежності шляхом праці й освіти. Бажання дівчини вирватися з міщанської залежності вимагало від неї впевненості та віри в себе. Наталка змінює своє життя, здобуває омріяну можливість праці як письменниця, що було неабияким ризиком для тогочасного суспільства.

Прикладом до другого аргументу може бути історія успіху американської письменниці Джоан Роулінг. Із матері-одиначки, яка жила на соціальні виплати, вона стала найулюбленішою казкаркою світу. Жінка не здалася в моменти складних життєвих випробувань. Повна, здавалося б, безвихідь стала основою майбутнього успіху Джоан. Вона повірила в себе, вигадала цілий магічний світ Гаррі Поттера й перемогла, адже її книга відразу ж стала світовим бестселером.

Отже, віра в себе допомагає здолати будь-які перешкоди. Завдяки ризикованим діям людина здатна перемагати, змінювати своє життя й досягати помітних результатів.