Висловлювання
А«”Любові всевишній присвячується” – недарма такий епіграф дає автор. У творі любов оточено якимсь неземним ореолом, далеким од звичного, побутового розуміння; передаючи цю любов, митець показує: як у житті, так і в розлуці Марфа й Михайло ”отак одне одного” чули»
Б«Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа. Сюжетний складник відходить на другий план, натомість увагу зосереджено на змалюванні розколотої особистости людини»
В«…Через трагічні обставини “помістив” у цей страхітливий ешелон смерті – спецешелон ОГПУ–НКВД – себе, свою долю, вивищуючи її до образу-символу непокірної і гордої, волелюбної і сплюндрованої України»
Г«Про те, як прагнула селянська молодь сама ”вийти в люди”, здобуваючи колись недосяжну науку, і водночас як розуміла свою місію у відвоюванні зрусифікованого царизмом міста, усуненні антагонізму між містом і селом, розповів письменник у своєму найвидатнішому творі…»
Д«З вершини власної людської зрілости головний герой прагне усвідомити свою природу, перші враження від пізнання світу, нелегку долю придеснянських хліборобів, закоханих у працю; національні звичаї, їхні первісні джерела»
