ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. На запропонованій в умові завдання схемі відображено основні  риси  малого  Сашка – мрійництво, любов до природи, допитливість,  спостережливість, бачення краси в буденності. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати. Дівчина заявляє матері: «Лучче посідію дівкою, як піду замуж за таких женихів, як на мені сватались… Нехай вони будуть розумні, багаті і письменнійші од нашого возного, та коли серце моє не лежить до їх і коли мені вони осоружні!..»

Відповідь: В.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення. Але після того, як Мойсей «на момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього. Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається Єгова до Мойсея.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…». Цей сонет є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом першої строфи є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що слова «стіни, ґрати, допит» указують на перебування митців в ув’язненні.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У творі згадано шістдесятників.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Відповідь: Д.