Уривок із твору
А«А запорожці схопили Іванця за руки да вже й на стіл саджають, і булаву й бунчук до рук дають. Зопхнули й князя з думними дяками, як поперлись…»
Б«Портьєра роздвинулась, і в мій кабінет увійшло двоє… Вони були остаточно налякані обстановкою: аристократична розкіш, княжі портрети й розгардіяш – порожні пляшки, револьвери й синій цигарковий дим…»
В«Я не хвалю своїх синів, але, коли правду сказати, то на всі Семигори немає таких хлопців, як мої. Що вже робочі, слухняні, покірливі, то дай, Боже, таких дітей усякому…»
Г«Хазяйство ледве живе, а дворянство без розуму і без науки хліба не дасть. Послухай мене: спалú всі бумаги, щоб і не свербіло…»
Д«Мотря, качаючись на печі, цілісіньку ніч не спала, теж плакала… Думала піти сказати на сина, що він розбоєм промишляє, щоб узяти його разом з його лихою ватагою…»