ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання проблематики, тематики й настрою художнього твору.

Рядки «А тут, у набридлому місті, / Лише люди та дим» суголосні з настроєм оповідача твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Ліричному героєві новели необхідний глибокий духовний зв’язок із природою, єднання з нею, щоб подолати втому, зневіру. «Залізна рука города» – це втілення проблем у житті героя, негативного впливу міського життя, відірваного від природи.

Для повторення основного матеріалу про творчість Михайла Коцябинського можна скористатися подкастом на сайті Освіта.ua.

Зверніть увагу, що образ ліричного героя новели Михайла Коцюбинського є яскравим прикладом, який можна використати в написанні власного висловлення на ЗНО з української мови.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу що запропонований вірш має мотив втечі від реальності, можливо, у літературу; мандрівки швидше сторінками книжок, аніж далекими морями: «Під парусом біло-крилатим / Сам я стану, як птах. / І, може, зроблюся піратом / У далеких морях».

Ідеї цього твору відповідає вислів: «Фантазія «рятує» від сірих буднів».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Зверніть увагу, що в умові завдання вказано справжні прізвища письменників. Панас Рудченко (Мирний) є автором роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», уривок з якого наведено в рядку Д.

Іван Нечуй-Левицький є автором уривка, узятого з повісті «Кайдашева сім’я» (рядок В). 

Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) написав драму «Мартин Боруля», уривок з якої подано в рядку Г.

У рядку Б наведено уривок з новели «Я (Романтика)», автором якої є Микола Фітільов (Хвильовий).

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. 

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів. 

Вислів «Козацькому роду нема переводу» суголосний з долею Енея, героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва, адже коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни.

Із долею Катерини (поема Тараса Шевченка «Катерина») суголосний вислів «Любов – не пожежа, займеться – не згасиш». Твір розповідає про трагічну долю матері-покритки. Покохавши москаля Івана, Катерина забуває про все на світі, зокрема про поради й застереження батьків, не звертає уваги на те, що кажуть про неї односельці. Почуття дівчини дає їй силу стерпіти всі образи.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Згадаймо образ Марусі Кайдашихи. Вона сварлива, конфліктна жінка. Позитивні риси характеру Кайдашихи – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок. Саме тому вислів «І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива» суголосний з долею Марусі Кайдашихи. 

«Не було добра змалку, не буде й до останку» – цей вислів суголосний із долею головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Чіпка Варениченко був сином зневаженої селянки-біднячки, хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Він гостро переживав соціальну несправедливість. Важким було життя хлопця в дитинстві, не стало воно кращим і тоді, коли Чіпка виріс. 

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат. 

У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.

У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального. 

Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.

Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів та ключових слів літературних творів. 

Темою драми «Мина Мазайло» Миколи Куліша є українізація у 20-х роках ХХ століття. Головний герой є харківським службовцем «Донвугілля». Отже, ключові слова, які стосуються  образу Мини Мазайла, наведені в рядку Г.

То-Ма-Кі – це персонаж роману Юрія Яновського «Майстер корабля». В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) – сам Юрій Яновський. Отже, слова «редактор, Одеса, дружба» є ключовими для цього персонажа. 

До образу Степана Радченка, головного героя роману Валер’яна Підмогильного «Місто», є ключовими слова, наведені в рядку А. Саме цей персонаж приїхав із села до Києва, аби здійснити свою мрію – вступити до університету. Для героя найдоступнішим способом асимілюватись з міщанами виявляється література. Будучи начитаною людиною, Радченко сам починає писати й досить швидко досягає успіху.

Згадайте головного героя роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході. Отже, ключовими до образу Григорія Многогрішного є слова «авіатор, Далекий Схід, нескореність».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У цьому завданні слова з підкресленими буквами запропоновано в реченнях. 

Розгляньмо запропоновані слова.

У рядку А підкреслена літера позначає різні звуки. У словах викликало та занепокоєння – це звук [к], а от у слові якби відкреслена літера позначає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.

У рядку Б підкреслена буква в словах мильних, годинами позначає звук [н], а в слові диванів це звук [н′].

У рядку В підкреслена буква в словах пристрасть, серіалів, посилює с позначає однаковий звук. Це звук [с]. 

У рядку Д у словах довге, судинних підкреслені букви позначають звук [д]; у слові сидіння це [д′].

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. У цьому завданні такі слова запропоновано в реченні, адже наголос має значеннєво-розрізнювальну функцію, важливий для мовців лише в контексті. 

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: дОнька, принестИ, фаховИх, уподОбань.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник є в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксують пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії. Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. 

Отже, спрощення відбуватиметься у словах виїзний, обласний, заздрісно, очисний, улесливий, тижневий, ремісник, хруснути, провісник, доблесний, якісний, безшелесно.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначають (зап’ясний ,шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Спрощення не відбувається в словах іншомовного походження (баластний, гігантський).

У групі -скн- спрощення відбувається у вимові й на письмі: блиск – блиснути.

Група приголосних -скн- не змінюється в слові випускний.

Відповідь – А.