У формі наказового способу вжито всі наведені дієслова, ОКРІМ
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – вези, кажи, бери, кричи) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).
Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.
Відповідь – Б.
Граматичну помилку допущено в рядку
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний.
Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.
Отже, форму більш цікавіший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – більш цікавий.
Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.
Проаналізуймо запропоновані числівники.
При відмінюванні складних порядкових числівників потрібно змінювати тільки останнє слово.
Отже, правильною буде форма тисяча шістсот п’ятдесят першого.
Відповідь – Г.
Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.
Якщо наголос палає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, крайовий, кущовий.
Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, грушевий.
Після твердих пишемо -ов-. Отже, вечоровий, кварцовий.
Через дефіс треба писати кожен прислівник у рядку
ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Через дефіс треба писати прислівники, які
Відповідь – В.
Разом з не треба писати слово у варіанті
ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.
Прислівник не високо, а низько потрібно писати окремо, бо тут є протиставлення.
Не надано, не відчув, не сказавши потрібно писати окремо, адже дієслова з часткою НЕ пишемо саме так.
У словосполученні невже ми зустрілися частку невже потрібно писати разом.
Відповідь – Д.
Прочитайте уривок.
І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,Хоч довгу путь у світі перейшов.Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і.Весь на риштован(5)ях нових будов.
Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
У слові осінній подвоєння відбувається на межі частин слова (кореня та суфікса).
В іменниках ІІ відміни середнього роду відбувається подвоєння приголосних д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш у позиції між двома голосними. Отже, натхнеННі, горіННі, риштоваННях. У слові радісно подвоєння не відбувається.
Відповідь – А.
Лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Слово повчальний в українській мові має значення «той, який містить у собі повчання, служить уроком, збагачує знаннями, досвідом». Отже, лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником досвід.
Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка
ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Буква ї завжди передає два звуки. Отже, у словах Юшечка, бджолосім’Я, розмаЇтість, Єднання, сором’Язливість, рум’Янець букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (надзьобувати, бджолосім’я, джерельце, дзеркальце).
Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щасливець, щирість, щільний).
Подвоєні приголосні завжди передають один звук (обличчя, єднання).
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку А у слові надзьобувати на два звуки менше, у слові юшечка на один звук більше, у слові щасливець – однакова кількість.
У рядку Б у словах бджолосім’я, розмаїтість однакова кількість букв і звуків, а у слові обличчя – на один звук менше.
У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.
У рядку Г у слові джерельце на два звуки менше, у слові льодовий на один звук менше, у слові щільний – однакова кількість букв і звуків.
У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах зшивати, рум’янець, а у слові дзеркальце – на два звуки менше.
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Ще над/вечір землю оповив холодний туман. (2) Значить, чекай на ніч морозну. (3) І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. (4) У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. (5) Не було ні вітру, ні жодного поруху. (6) А листя падало й падало, зривалося з верховіття. (7) Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.
Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види речення, ставити правильні розділові знаки на межі частин складного речення.
Речення (4) – це складне складнопідрядне речення. На межі частин такого речення завжди потрібно ставити кому.
Отже, правильні розділові знаки в (4) реченні такі: Уранці листя без упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками, наче все ще просило хоч краплиночку тепла.