Через дефіс треба писати кожен прислівник у рядку
ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Через дефіс треба писати прислівники, які
Відповідь – В.
Разом з не треба писати слово у варіанті
ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.
Прислівник не високо, а низько потрібно писати окремо, бо тут є протиставлення.
Не надано, не відчув, не сказавши потрібно писати окремо, адже дієслова з часткою НЕ пишемо саме так.
У словосполученні невже ми зустрілися частку невже потрібно писати разом.
Відповідь – Д.
Прочитайте уривок.
І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,Хоч довгу путь у світі перейшов.Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і.Весь на риштован(5)ях нових будов.
Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
У слові осінній подвоєння відбувається на межі частин слова (кореня та суфікса).
В іменниках ІІ відміни середнього роду відбувається подвоєння приголосних д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш у позиції між двома голосними. Отже, натхнеННі, горіННі, риштоваННях. У слові радісно подвоєння не відбувається.
Відповідь – А.
Лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Слово повчальний в українській мові має значення «той, який містить у собі повчання, служить уроком, збагачує знаннями, досвідом». Отже, лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником досвід.
Відповідь – Г.
Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка
ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Буква ї завжди передає два звуки. Отже, у словах Юшечка, бджолосім’Я, розмаЇтість, Єднання, сором’Язливість, рум’Янець букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (надзьобувати, бджолосім’я, джерельце, дзеркальце).
Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щасливець, щирість, щільний).
Подвоєні приголосні завжди передають один звук (обличчя, єднання).
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку А у слові надзьобувати на два звуки менше, у слові юшечка на один звук більше, у слові щасливець – однакова кількість.
У рядку Б у словах бджолосім’я, розмаїтість однакова кількість букв і звуків, а у слові обличчя – на один звук менше.
У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.
У рядку Г у слові джерельце на два звуки менше, у слові льодовий на один звук менше, у слові щільний – однакова кількість букв і звуків.
У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах зшивати, рум’янець, а у слові дзеркальце – на два звуки менше.
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Ще над/вечір землю оповив холодний туман. (2) Значить, чекай на ніч морозну. (3) І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. (4) У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. (5) Не було ні вітру, ні жодного поруху. (6) А листя падало й падало, зривалося з верховіття. (7) Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.
Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види речення, ставити правильні розділові знаки на межі частин складного речення.
Речення (4) – це складне складнопідрядне речення. На межі частин такого речення завжди потрібно ставити кому.
Отже, правильні розділові знаки в (4) реченні такі: Уранці листя без упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками, наче все ще просило хоч краплиночку тепла.
Вставне слово є в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.
Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.
Є різні групи вставних слів, а саме: вказівка на джерело повідомлення, зв’язок з попередньою думкою, невпевненість, припущення, емоційне ставлення до змісту висловленого.
Вставне слово значить пов’язує речення в тексті, передає зв’язок між ними.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів
ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом та окремо.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.
Слова надвечір та уранці – це прислівники, які означають час, тому їх потрібно писати разом.
Прислівник догори теж потрібно писати разом, адже він указує напрямок.
А от прислівник без упину – це прислівник, який завжди потрібно писати окремо.
Замість пропуску в третьому реченні може бути кожне з наведених слів, ОКРІМ
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.
Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.
Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.
Слова потрудився, похазяйнував, попорався – синоніми, адже вони означають одну дію з різними відтінками (виконувати якусь певну роботу, упорядковувати щось). Слово полаявся має значення посварився, посперечався. Отже, це слово не можна використати на місці пропуску.
Неповним є речення
ТЕМА: Синтаксис. Повні й неповні речення.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти повні й неповні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.
Повне речення зрозуміле поза контекстом, а в неповному реченні бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюють з попереднього контексту чи мовленнєвої ситуації.
Речення Згаяного часу і конем не доженеш є повним. Це односкладне узагальнено-особове речення, у якому підмет легко встановлюється.
Речення Пахло колосом, стернями і волошками теж повне. Це односкладне безособове речення, зміст якого повністю зрозумілий. Дія тут мислиться без діяча (підмета).
Речення На прощання, милий брате, що сказать тобі? Теж повне, односкладне, ускладнене поширеним звертанням.
У реченні По блакитному степу вороний вітер синтаксичний центр виражено лише підметом. Але також тут є обставина по блакитному степу, а обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.
Відповідь – Б.