ТЕМА: Синтаксис. Повні й неповні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти повні й неповні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Повне речення зрозуміле поза контекстом, а в неповному реченні бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюють з попереднього контексту чи мовленнєвої ситуації.

Речення Згаяного часу і конем не доженеш є повним. Це односкладне узагальнено-особове речення, у якому підмет легко встановлюється.

Речення Пахло колосом, стернями і волошками теж повне. Це односкладне безособове речення, зміст якого повністю зрозумілий. Дія тут мислиться без діяча (підмета).

Речення На прощання, милий брате, що сказать тобі? Теж повне, односкладне, ускладнене поширеним звертанням.

У реченні По блакитному степу вороний вітер синтаксичний центр виражено лише підметом. Але також тут є обставина по блакитному степу, а обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Морфологія. Відмінювання іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є іменники іншомовного походження (бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, графіті, жалюзі, тире, інтерв’ю).

Слова шитво, вапно, вікно – власне українські слова. Отже, вони відмінюються.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е стає наголошеним: весняне – весни, величезний – велич;
• при зміні слова ненаголошений Е зникає:сонечко – сонце:
• у буквосполученнях –ере-, -еле- : джерело;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів: виринає (а також рИне), пиріг, кришталеве.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Ожеледь, деІнде, перЕкис, екпЕрт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів. 

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». 

«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. 

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Комедію «Хазяїн» написав Іван Карпенко-Карий. 

Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш.

Григорій Квітка-Основ’яненко – автор повісті «Маруся».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.