ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е стає наголошеним: весняне – весни, величезний – велич;
• при зміні слова ненаголошений Е зникає:сонечко – сонце:
• у буквосполученнях –ере-, -еле- : джерело;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів: виринає (а також рИне), пиріг, кришталеве.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Ожеледь, деІнде, перЕкис, екпЕрт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів. 

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». 

«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. 

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Комедію «Хазяїн» написав Іван Карпенко-Карий. 

Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш.

Григорій Квітка-Основ’яненко – автор повісті «Маруся».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.

Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».

«Гімн» – це вірш Івана Франка.

«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк 

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. 

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – Павла Тичини і Максима Рильського, оцінюючи їхні здобутки й прорахунки.

Поезія М. Рильського приваблювала щирістю почувань, ніжністю тембру, зануреністю у світ мистецтва й краси, довершеністю форми. Саме його Маланюк назвав «Краси веселим кондотьєром» у творі «Сучасники».

Відповідь – Б.