ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи. 

Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» А. Малишка і «Два кольори» Д. Павличка.

Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Головний герой твору Мина Мазайло з комічною затятістю намагається змінити своє прізвище на більш благозвучне, на його думку, російське. Син Мини Мокій не підтримує батька, він захоплюється багатством і мелодійністю української мови. З Курська викликають родичку Мотрону Розторгуєву, тому що Мокій «збожеволів від укрмови».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Яскравим зразком інтимної лірики є вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...», який зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, що народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був затятим мисливцем та рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом, пишучи збірку «Мисливські усмішки». 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності.

Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не любити хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки

Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!

узяті з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

П’єсу «Хазяїн» написав Іван Карпенко-Карий. 

У центрі твору Терентій Пузир – багатий землевласник, який заради наживи йде навіть на шахрайство: погоджується за 20 % прибутку переховати в себе в степах 12 тисяч овець поміщика Михайлова, який оголосив себе банкрутом. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і створити «народний роман на основі щирого реалізму».

Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман. 

При перевиданні твору в Україні (1905) автори змушені були дати йому назву «Пропаща сила», але пізніше він видається під первісним заголовком.

Відповідь – Б.