ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а саме правильне використання паронімів.

Тут доречно використати слово виробництво, адже воно має значення «виготовлення предметів, матеріалів; праця над безпосереднім виготовленням продукції».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово перетворив, адже воно має значення «надати іншого виду, характеру; переводити в інший стан».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово порівняти, адже воно має значення «вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи, виявляти однакові риси або відмінності чогось».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Оскільки для розгляду запропоновано складнопідрядне речення з обставинним підрядним мети, то синонімічним до нього є просте речення, яке теж передає мету дії (надягати навіщо?, з якою метою? заради показу…).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Г дієприслівник передає додаткову дію до основної дії іншого суб’єкта. Граматична основа – перелік має бути написаний. Але він не може пакувати валізи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя має вартість лише тоді, – говорив батько частенько, – коли людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті коми після слів автора немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (5) у завданні обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднано безсполучниковим зв’язком. Насправді це кома перед підрядною частиною складного речення (підрядне обставинне допустове, питання – незважаючи на що?)

Решту знаків пояснено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, позначення часу.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно вживати числівники на позначення часу.

Указуючи час, використовуємо прийменники о, на. Вживання прийменника у в конструкціях на позначення часу не є нормативним. Отже, о пів на сьому.

Пам’ятник встановлено кому? Лесі Українці.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також визначати їхній рід, узгоджувати прикметники й іменники.

Іменник підпис чоловічого роду. Отже, потрібно обрати прикметник розбірливий.

Іменник Петро – це іменник ІІ відміни, без суфікса, тому в кличному відмінку буде Петре. Чоловічі імена по батькові мають в цьому відмінку закінчення -у. Отже, Петре Миколайовичу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.