ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

П’єсу «Хазяїн» написав Іван Карпенко-Карий.

Учитель гімназії Калинович, наречений дочки головного героя, заявляє: «Будущина в руках нового покоління, i чим більше вийде з школи людей з чесним i правдивим поглядом на свої обов’язки перед громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Антоніми 

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми до слів і доречно їх уживати в мовленні.

Антонімами є такі слова:

альтруїстичний – корисливий

огидний – принадний

шкідливий – корисний

недалекий – тямущий 

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В. 

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини. 

Неозначено-особовим є речення «Радять мені жити без ілюзій», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Журбою біді не пособиш». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Пахне гіркотою осені», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Снігами вкрилися поля і луки» є двоскладним.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Кома між однорідними членами стоїть у реченні: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлена в реченні: Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.

Кому між частинами безсполучникового речення вжито в рядку Г: Лягло сонце за горою, зірки засіяли.

Кому між частинами складносурядного речення вжито в рядку Б: Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання відколи? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання які? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання подібно до чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Орфоепія. Вимова приголосних звуків 

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку А в усіх словах виділена буква позначає звук [ж].

У рядку Б у слові харків’янин літера р передає звук [р], а у словах забрьоха, різний літера р передає звук [р′].

У рядку В у слові привокзальний літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у словах красень, морок буква к передає звук [к].

У рядку Г у слові дзеленькати є африката дз, у словах мороз, зобов’язати літера з передає звук [з].

У рядку Д у слові шістсот відбувається спрощення, тому звук [т] відсутній, у словах майструвати, митець буква т передає звук [т].

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Звертання 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати звертання в реченні. 

Звертанням називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета, до якого звернена мова: Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Зверніть увагу, що звертання не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними чи другорядними членами речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: : Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Разом частку не пишемо з прикметником чи дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незабутня подорож.

Окремо пишемо частку не з 

• дієсловами: не розмовляю, не підписано;
• підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не зовсім;
• займенниками: не всі.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченні в рядку Д треба так: Жалібно жовте листя березини, здається, шепче: «Літо, де ти, літо?».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й тире (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Яка ти розкішна, земле», – думала Маланка (В); «Та чим же я вам досадив?» – ягнятко, плачучи, питає (Б).

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?».

Відповідь – Г.