ТЕМА: Морфологія. Особливості відмінювання прикметників 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати прикметники.

Прикметники твердої групи в називному відмінку однини мають закінчення -ий: тривожний.

Прикметники дорожній, торішній, зовнішній, учорашній належать до м'якої групи, тому в називному відмінку однини мають закінчення -ій. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні відмінкові форми іменників від помилкових. 

У називному відмінку множини іменники другої відміни чоловічого роду твердої групи мають закінчення -и: паспорти.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в слові суцвіття. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них закінчується, а друга починається на ту саму букву: віддзеркалене, щоденник, пісенний, заввишки, чавунні. 

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: лебединий.

Подовження не зберігається в слові стаття – статей (багато).

Подвоєні букви не треба писати й у словах порозсаджувати, надвечір’я. 

Відповідь – В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У тому, що «Сила родиться й завзяття / Не ридать, а добувати, / Хоч синам, як не собі, / Кращу долю в боротьбі», – переконаний ліричний герой твору Івана Франка «Гімн».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Леся Українка. «І все-таки до тебе думка лине…»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Провідним мотивом вірша Лесі Українки «І все-таки до тебе думка лине…» є любов до рідного краю.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Цей твір закінчується закликом:

Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», – пише Пантелеймон Куліш.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Головною героїнею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є українська дівчина – уособлення народного жіночого ідеалу.

Наталка ніжна й вірна в коханні, з повагою ставиться до старших, любить свою матір, намагається полегшити її життя. «Золото – не дівка!.. Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця», – говорить про неї виборний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф.

Згадаймо:

• інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів;
• антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом;
• асонанс – повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність;
• алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Відповідь: В.