Зразок написання власного висловлення

Стереотипи є своєрідним фільтром, через який людина сприймає дійсність. Переконана, що роль стереотипів у житті особистості є суперечливою: з одного боку, вони роблять наше існування більш зрозумілим і впорядкованим, а з іншого – обмежують можливість пізнання нового, сприяють формуванню хибних уявлень та упереджень.

По-перше, на основі вироблених стереотипів людина може мати вже сформоване враження, часто необ’єктивне, про іншу особу ще до початку знайомства з нею.

Згадую один випадок зі свого шкільного життя. Кілька років тому в нашому класі з’явився новий учень. Це був хлопець, який дуже добре вчився, але з ним ніхто не хотів спілкуватися, адже мої однокласники мали упереджену думку: відмінники – зануди. Стереотип у цій ситуації зумовив помилкове ставлення до особистості й призвів до хибних висновків про хлопця. Лише через кілька місяців ми зрозуміли, що наш однокласник є «душею компанії», він товариський, дотепний і готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребує.

По-друге, деякі зі стереотипів передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру, навіть не перевіряючи. Це допомагає людині сприймати реальність, жити за певними правилами, прийнятими в суспільстві чи громаді.

У творах художньої літератури часто порушено проблему стереотипного сприйняття суспільством представників різної статі. Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».  Дівчина є ідеалізованим тодішнім суспільством образом української жінки: «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить». Проста дівчина  з благородною, світлою душею добре усвідомлює соціальну нерівність між бідною селянкою і багатим возним. Наталка втілює в собі ідеал традиційного патріархального суспільства, у якому жінці відведено цілком однозначну роль доброї господині та слухняної доньки.

Отже, стереотипи дають можливість людині контактувати з іншими, проєктують у зовнішній світ усвідомлення наших цінностей, але водночас можуть і призвести до перекручування реальності й хибних уявлень про оточення.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст творів усної народної творчості.

Героїчні бої на Савур-могилі 2014 року на початку російсько-української війни нагадують трагічні події на тій же місцевості, які зображені у творі «Ой Морозе, Морозенку».

Ця пісня розповідає про один з боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування, із вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили:

Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу.
«Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень» 

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Слова «Якщо усвідомлюєш, для чого народжений, і працюєш із приємністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений…» суголосні з ідеєю твору «Бджола та Шершень».

У цій байці Григорій Сковорода порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – провідна ідея цього твору. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів. Пригадайте сюжет і героїв твору «Енеїда».

Еней – це головний персонаж травестійно-бурлескної поеми Івана Котляревського. Увесь сюжет «Енеїди» побудований на мандрах Енея. У пеклі герой зустрічається з батьком, який пророкує синові:

Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Картина Сергія Васильківського може слугувати ілюстрацією до останнього розділу поеми Тараса Шевченка «Катерина».

Згадаймо епілог цього твору: Катеринин син-підліток є поводирем сліпого кобзаря, Івась зустрічається з батьком-паном, який відцурався своєї дитини. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, у якому змальовано багатогранний образ козацької України 1663 року.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Живуть як кішка з собакою» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Боруля намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду, Мартин радить Степану порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі здається, уже нерівня їхньому роду: «Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик – одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми інчого коліна…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Саме народні перекази про потоплення монгольських загонів стали основою для написання цього твору.

Відповідь – А.