ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Закінчення – це змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення заведено називати нульовим закінченням.

Закінчення додаються до основи слова при відмінюванні для позначення граматичного значення слова у реченні.

Незмінювані слова не мають закінчень.

Отже, НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова в рядку В: читаючи (дієприслівник, невідмінювана форма дієслова), кашне (незмінюваний іншомовний іменник).

У варіантах А і Г слова гордість, блакить мають нульове закінчення; у варіанті Б слово джунглі має закінчення -і.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. 

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Вибір продуктів, технологія приготування страв та особливості споживання їх мають бути підпорядковані правилам здорового способу життя».

У реченні, позначеному А, слово збалансований потрібно писати з однією -н-, слово раціон – з і. 

У слові корисні (варіант В) відбулося спрощення на письмі, слово харчування пишемо з двома -нн-.

У варіанті Г окремо треба писати сполуку слів не кожен, а займенники з часткою будь пишемо через дефіс: будь-яких.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку В.

Зверніть увагу, що з великої літери пишемо початкові слова офіційної назви внутрішніх та міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Олімпійські ігри.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

З дефісом треба писати всі слова в рядку Б: мідно-червоний (складний прикметник, утворений з двох основ, які означають відтінок кольору), навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, оптово-роздрібний (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо: гострокритичний, сільськогосподарський (складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: гостра критика, сільське господарство); суспільно небезпечний (небезпечний для суспільства). 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): верф’ю.
• після р (в кінці складу): подвір’я.
• після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): з’явитися, пан’європейський, возз’єднання. 

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякати. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: відв’язати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, кон’юнктура, ін’єкція. 

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Мюнхен, бюро.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах монотонний, бездоганний (винятки); ешелонний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією -н-: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: довгожданий, скляний, журавлиний. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами. 

М’який знак треба писати в усіх словах, ОКРІМ ниточці (м'який знак не пишемо після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ). 

Згадаймо, що м’який знак пишемо:

• у дієсловах перед часткою -ся (-сь): переконується;
• у суфіксах -еньк-, -оньк-; -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: маленький;
• після д, т, з, с, ц, л, н і дз при м’якій вимові: повільно.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом. 

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, позначених цифрами, у варіанті Б.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: дОнька, чотирнАдцять, павИч листопАда.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в усіх словах у рядку Б.

Зверніть увагу, що у слові просьба відбувається уподібнення за дзвінкістю (глухий звук перед  дзвінким вимовляємо дзвінко), тому виділена буква с позначає звук [з'].

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А у словах край, закріплення виділені букви позначають звук [к], а у слові вокзал – [ґ], бо глухий звук перед  дзвінким вимовляємо дзвінко.
• у рядку В у словах усмішці, смієшся виділені букви позначають звуки [с'] і [с':] відповідно, оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»), а у слові посмішка – звук [ш].
• у рядку Г у словах тюльпан, тьмяно виділені букви позначають звук [т'], а у слові несеться  – [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Японія традиційно була сільськогосподарською країною: самé існування її мешканців і їхній добробут залежали від довкілля має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Японці вирішили не боротися з природою, а любити її, гармонізувати з нею своє життя, навчитися пильно спостерігати за найменшими змінами має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.

Речення Народження й умирання людини поєдналися з пробудженням і згасанням природи, так що істота й усе навколо стали рівними перед вічними небесами має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником так що. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Речення Пори року проникли й у звичайне спілкування: навіть у сучасному листуванні японці обов’язково мають згадати поточний сезон, щоб показати свою ґречність має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга частина пояснює першу, а друга й третя – сполучником підрядності щоб. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – ГАВД.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання навіщо?, з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А: Я постійно намагаюся підвищувати славну майстерність, (навіщо?, з якою метою?) аби не пасти задніх у своїй галузі.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання незважаючи на що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б: Хай як інформаційні технології роблять інакшим наше життя, (незважаючи на що?) замінити ними живе спілкування під час навчання неможливо.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні В: Іноді найбільші прориви в дослідженні будь-чого стаються несподівано, (з якої причини?) адже ніколи не передбачиш сприятливого для цього збігу обставин.

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Якщо брати до уваги лише позитивні результати власної діяльності, (за якої умови?) можна не боятися труднощів на шляху до мети.

Відповідь – АБВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені іменниками.

Речення 2 – це просте речення, де тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Речення 4 ускладнене відокремленими означеннями.

Відповідь – ДВБА.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово відомий відповідає на питання який?, указує на ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Слово більше відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово цій відповідає на питання якій? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово досягнуті теж відповідає на питання які?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь – БГВА.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. У ньому запропоновано не окремі фразеологізми, а речення зі стійкими конструкціями.

Спочатку з’ясуймо значення фразеологізмів.

Поставити на місце – певними діями, зауваженнями змусити когось опам’ятатися від зарозумілості.

Поставити на чолі – поставити для керівництва, очолити щось.

Поставити на карту – ризикувати чим-небудь заради мети, успіху.

Поставити перед фактом – повідомити про те, що вже відбулося, сталося.

Поставити на ноги – 1. Виростити, виховати; 2. Виходити після хвороби, вилікувати.

Тепер доповнимо ці речення відповідними фразеологізмами.

Відповідь – ГБАВ.