ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): п'ять;
• після р (в кінці складу): міжгір'я;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): об’єднання. 

Апостроф не пишемо коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: святковий. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: розв’язати. Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р з наступними а, у, е: заряджати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, кар’єра. 

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, фюзеляж.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити комою дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова: «У моїй батьківщині осінь потихеньку ступає в червоних чобітках, заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «на диво» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає емоційну оцінку повідомлюваного. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Вечірнє сонце, дякую за день!», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини. Зверніть увагу, що звертання вечірнє сонце не є членом речення.

Неозначено-особовим є речення «Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «Учи дітей не страшкою, а ласкою». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Із можливого в чудесне перекинуто мости», присудок у цьому реченні виражений дієслівною формою на -то.

Речення «Яка орда нам гідність потоптала?» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи другого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є друге речення.

Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть догори сині димочки. Речення є складним безсполучниковим. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час розв’язання цього завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його й поставимо запитання до виділених слів:

Слова доріжками, хлібом, калиною є іменниками в орудному відмінку, відповідають на питання чим?

Слово часом у тексті є прислівником, адже відповідає на питання коли?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами. Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. 

У цьому тексті слова на/світанні є іменником із прийменником, отже, пишуться окремо. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізмом є вислів з тексту «бабине літо», він має значення «теплі, сонячні дні на початку осені. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. 

У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – В.