ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тематику й художні особливості творів усної народної творчості.

Прощання козака з коханою, перед тим як вирушити на війну, – тема пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». У творі йдеться про козака, який вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину, тому просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину за свою дитину.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст, образи, настрої творів усної народної творчості.

Історична пісня – твір про важливу історичну подію, конкретних історичних осіб. Згадка про Кармелюка в уривку «За Сибіром сонце сходить, / Хлопці, не зівайте, / Ви на мене, Кармелюка, / Всю надію майте!» указує на те, що ці рядки взято з історичної пісні.

Родинно-побутові пісні – це пісні, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. Рядки «По садочку ходжу, / Кониченька воджу, / Через свою неньку / Нежонатий ходжу» є зразком родинно-побутової пісні.

Суспільно-побутові пісні – пісні, у яких ідеться про соціальні й побутові події. В уривку «Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, / Дак не знали наші батьки панщини робити» згадано панщину, тобто це рядки із суспільно-побутової пісні.

Календарно-обрядові пісні – це пісні, які виконують під час календарних свят, обрядів. У рядках «Ой на Івана, та й на Купала / Там дівчинонька квіти збирала» згадано свято Івана Купала, під час якого виконували купальські обрядові пісні біля ритуального вогнища.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються» і «Тяжко жити без милого / І в своїй сторонці!» узято з пісні Марусі Чурай «Віють вітри».

Уривки з історичної пісні «Чи не той то хміль…» наведено у варіантах «Ой, втікали вражі ляхи – / Погубили шуби...» і «Гей, поїхав Хмельницький / К Золотому Броду…».

У пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» є такі рядки: «Мати сина в доріженьку / Слізно проводжає…»; «Прийми ж мою Марусеньку / Як рідну дитину!».

Рядки «Летять три зозуленьки, / І всі три рябенькі…» і «Де матінка плаче. / Там Дунай розлився…» є в баладі «Ой летіла стріла».

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний із подіями твору «Слово про похід Ігорів». У поемі описано невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Почнемо не за вимислом Бояна, / А просто, як насправді все було» узято з поеми «Слово про похід Ігорів».

Григорій Сковорода є автором рядків «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (байка «Бджола та Шершень») і «Знаю, що смерть – як коса замашна, / Навіть царя не обійде вона» (пісня «Всякому місту – звичай і права»).

У літописі «Повість минулих літ» в уривку про помсту княгині Ольги є рядки: «Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо]…».

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання образів художнього твору.

Ярославна, дружина князя Ігоря, плаче за своїм чоловіком, звертаючись із проханням про допомогу до Дніпра-Славутича, до вітру, до сонця: «Вітриле, вітре, Стри́боже швидкий, / Навіщо мечеш стріли половецькі».

Новгород-сіверський князь Ігор мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців: «То ж сядьмо, браття русичі, на коней, / Щоб глянуть на великий синій Дон!..».

Київський князь Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Мене укрили чорним покривалом / Й дали напитись синього вина…».

Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він каже: «Один ти в мене, Ігорю, мій брате, / Порада і розрада ти моя!».

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

В образі Наталки, головної героїні драми «Наталка Полтавка»,  Іван Котляревський зобразив просту, чесну, роботящу й розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, проте заради матері жертвує собою і подає рушники возному. Дівчина переживає глибокі душевні муки. Драму Наталчиного серця розкрито в піснях. Вона виконує всі пісні, уривки з яких наведено в рядках А, Б, В, Г. У варіанті, позначеному Д, наведено уривок із пісні, яку виконує Петро.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту терміна «кульмінація»і знання композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кульмінація в літературному творі – найнапруженіший момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкрито гостроту конфлікту, описаного в сюжеті твору.

Кульмінацією поеми Івана Котляревського «Енеїда» є двобій Енея з Турном, після якої боги також розділилися на два загони.

Відповідь: В.