ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення,  визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання наскільки? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним міри і ступеня.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах засвітити, зломити виділена буква передає звук [з], а у слові зчищати відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква з передає звук [ш].

У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [д]. Зверніть увагу, що у слові футболіст літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку В у словах витрачати, позаторік виділена буква позначає звук [т], у слові коротший – звук [ч], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

У рядку Г у словах царювати, цимбаліст виділена буква позначає звук [ц]; у слові цікавий – звук [ц′].

У рядку Д у словах покрівля, краяти виділена буква позначає звук [к], а в слові анекдот – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні).

Спонукальними називають речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця.

Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. Отже, спонукальним є речення: «За правду, браття, єднаймось щиро».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис не з різними частинами мови

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати частку не з різними частинами мови.

Разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: непереливки.

Частку не з іменниками пишемо разом, якщо йдеться про нове поняття: неправда (брехня).

Разом не пишеться в префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії: недооцінювати (знижувати оцінку).

Разом пишемо не в дієсловах нездужати в значенні хворіти, непокоїтися в значенні турбуватися. Зверніть увагу, що у словосполученні рядка Б дієслово не здужати має значення не могти (не здужати всіх завдань), тому пишемо ці слова окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому, крім того, підрядна частина містить однорідні члени, між якими ставиться кома.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А між однорідними підрядними частинами не потрібно ставити кому: «Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани й де хмари часто сіють дощі».

У рядку В потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «…навколо, за тином,…».

У рядку Г потрібно поставити кому між однорідними присудками: «…розлігся, розширився…».

У рядку Д потрібно відокремити дієприслівниковий зворот: «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку В однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: ЄднаННЯ, сором’ЯзливістЬ, ЩирістЬ.

У рядку А у слові Юшечка на один звук більше.

У рядку Б у слові узбереЖЖЯ на один звук менше.

У рядку Г у слові лЬодовий на один звук менше.

У рядку Д у слові ЗШивати на один звук менше.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» вибрати «і ринула стоголоса злива» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності і).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення 

-уть (-ють).

• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення 

-ать (-ять).

Отже, бігти – біжать, свистати – свистять, хотіти – хочуть, сідати – сідають, губити – гублять.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Без подвоєння треба писати прислівник радісно.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у словах горіння, натхнення, риштовання. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. Також подвоєння відбувається у прикметнику осінній (утворений від іменника з основою на -н-).

Відповідь: А.