ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів, а саме:

• «Тіні забутих предків» – повість Михайла Коцюбинського;
• «Кайдашева сім’я» – повість Івана Нечуя-Левицького;
• «Мартин Боруля» – драма Івана Карпенка-Карого;
• «Захар Беркут» – повість Івана Франка.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету літературних творів та образів головних героїв.

Сюжет новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Рядки «На небі сонце – серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі» належать ліричному героєві твору, який вирушає на відпочинок з міста в село.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету та композиції твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

«Intermezzo» – імпресіоністична новела без чітко окресленої сюжетної лінії та діалогів, усі події, що відбуваються, проходять ніби крізь душу героя і ним оцінюються.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів, а саме:

• Палагна і мольфар Юра – це персонажі повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;
• Ниви у червні, Залізна рука города – образи новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo»;
• Марта й Ганна – це героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique»;
• Тугар Вовк і Бурунда діють у повісті Івана Франка «Захар Беркут»;
• Іван Дідух – персонаж новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

Відповідь: 1А, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош» узято з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є уривок: «Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій».

Рядки «А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. Ніхто не орав його і не сіяв і межі ніякої на нім не було» узято з новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

«І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по «мотивах», одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика», – стверджує героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Відповідь: 1Д, 2А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати літературні напрями та стилі.

Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» написана в стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це втілено в коханні Мавки до Лукаша.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів, а саме:

• Лаврін і Карпо – герої повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». На початку твору брати обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо свататиме;
• епізодом із повісті є також розповідь про Івана Палійчука, який вирушає на літо на заробітки – випасати овець на полонині (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»);
• Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», дізнається, що батьки посватали Галю за нелюбом Сидором. Коли Варениченко випадково зустрівся з москалем біля шинку, то умовляє солдата не губити дівочої душі, пропонує гроші, виставляє могорич. Сидір погоджується;
• у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є епізод, коли гетьман дає Кирилу Туру перстень, із яким козака мають пропустити до темниці. За допомогою цього персня запорожець намагається врятувати Сомка;
• виснажливо працює на кам’янистому горбі, що дістався йому в спадок, Іван Дідух – головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест»;
• епізодом із новели також є розповідь про Софію Дорошенко, героїню твору Ольги Кобилянської «Valse melancolique», якій дядько відмовляє в утриманні;
• у поемі Тараса Шевченка «Катерина» батьки виганяють дочку з дому через те, що вона завагітніла від москаля;
• злий дух Азазель з’являється перед пророком Мойсеєм у пустелі, отруюючи його душу сумнівами, у поемі Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

В образі дядька Лева письменниця втілила мудру, зі знанням законів природи людину, яка вміла використовувати дари природи. Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки».

Лісовик у творі – це «малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Образ Водяника в «Лісовій пісні» Леся Українка змальовує так: «Він древній сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий».

Той, що греблі рве є міфічною істотою: «Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4А.